Сучасна література

  

   Сучасна література різнобарвна, багатотематична, емоційна та дуже різна. В нашому відділі вам допоможуть зорієнтуватися у цьому океані пізнання та задоволення. Пропонуємо прочитати книги, які вразили мене до глибини душі.

Люко Дашвар «Мати все»      Назва «Мати все», як і назви усіх книжок Дашвар, що побудовані на грі слів, мають неперевершену властивість з ювелірною точністю передавати захований у сюжетні лінії зміст. В основу роману письменниця поклала реальну життєву історію, яку колись побачила на одеському пляжі і в якій, переконана письменниця, багато людей побачать своє власне невигадане життя. Історія професорської доньки у якої було все: турботлива мама, коханий чоловік, гарна квартира, вдосталь грошей — ідеальне життя. Але як всі прекрасно знають — «багаті теж плачуть». Підступ і брехня — ось на чому «авторитарна» мати побудувала родинну ідилію. Все життя Іветта присвятила хворому синові Платону. Старша дочка Ліда змушена, як і мати, доглядати за братом, жертвуючи всім. А мати вирішила купити сину живу ляльку, яка б задовольняла природні потреби юнака. Так у родині з`явилася Рая, і… Світло однієї любові розігнало морок іншої. Саме тепер Ліда дізналася, що Платон і сільське дівча не єдині маріонетки в руках Іветти!      Візьміть цю книжку – прочитаєте за одну ніч. Вона читається так, що неможливо відірватися. Буде боляче, бридко, солодко і дуже добре. І ви можете не зізнатися, що це – про вас.       Наступна книга, яка в деякій мірі перевернула мої погляди на сучасну зарубіжну прозу – це роман Сэм Хайес «Моя чужая дочь». На жаль, ця книга видана лише на російській мові,  тому я переходжу на російську.       Запутанный психологический роман с детективной интригой, где до самого конца так и остается неясно, что к чему.      Зимой 1992 года маленькую девочку похитили прямо из машины, пока ее мать бегала покупать пирог перед визитом к свекрови. Примерно в это же время в старом доме рожает ребенка совсем юная девушка, которую родители держат взаперти в наказание за беременность.          Спустя тринадцать лет преуспевающий лондонский адвокат Роберт счастлив от того, что его приемную дочь Руби взяли в престижную музыкальную школу для особо одаренных детей. Радость его омрачает лишь странное поведение жены. Ничего не объясняя, Эрин запрещает дочери ходить в новую школу, всячески противится ее поездке за границу вместе с классом. И чем дальше, тем загадочнее становится ее поведение. И когда Роберт натыкается на старые письма, адресованные его жене, он понимает, что у Эрин есть в прошлом тайна, которая может разрушить их семью, если вовремя не вмешаться.       Захватывающая книга, ничего не скажешь. Полночи не могла с ней расстаться, пока не дочитала до последней строчки. Сюжет держал в напряжении до конца. Но вот правдоподобен ли он? Такое ощущение, что все это выдумано автором и невозможно в реальной жизни, особенно на прогрессивном Западе. Но что самое интересное – цепляет, примеряешь ситуацию на себя и задумываешься, что все не так однозначно в этом мире.        Ще одна книжка, з якою хотілось би познайомити читача, побачила світ російською ще 1998. Але нещодавно вийшла і в чудовому українському перекладі. Тому рекомендую прочитати її саме в цьому виданні. На собі перевірено – переклад чудовий. А тепер трохи про автора і книгу.    Петер Хьоґ — відомий сучасний данський письменник, чиї твори перекладено понад 30 мовами. Його книжки виходять мільйонними накладами. «Смілла та її відчуття снігу» (1992) — найвідоміший твір письменника, який одразу після публікації став бестселером. За його сюжетом було створено художній фільм.     Події роману розгортаються на початку 90-х років XX ст. у галасливому Копенгагені. Головна героїня роману - 37-літня Смілла – дочка ґренландського мисливця та данського лікаря. Після того, як матір одного разу не повертається з полювання, батько силоміць забирає її, ще тоді маленьку дівчинку, з Ґренландії й відвозить у данську школу-інтернат, де Сміллу мають пристосувати до цивілізації та всіх благ європейської культури. За роки так званої інтеграції їй не вдається закінчити університет, влаштувати сім’ю чи, бодай, побудувати дружні відносини з людьми, які її оточують. Єдине, що їй близьке й стерпне – це сніг, і вона одна з небагатьох знавців усіх тих кількадесят різновидів замерзлої води, котрі має знати кожен ескімос. У житті Смілли випадково з’являється маленький сусідський хлопчик Ісая, теж ґренландець, який дивним чином пригадує їй, ким вона є. Його несподівана смерть стає для Смілли втратою і одночасно викликом, який спонукає її розгадати низку таємниць і дізнатися, хто стоїть за вбивством Ісаї. Ця книжка неодмінно варта нашої уваги. Особливо мене вразили етнографічні подробиці побуту грендланців та паралелі відносин метрополія – колонія.