Юрку Іздрику – 58: маловідомі факти з життя гуру сучукрліту, які точно здивують

Юрко Іздрик – широко знаний як епатажний український поет, прозаїк та культуролог 16 серпня відзначив своє 58- річчя.

Ми підготували добірку гаряченьких і маловідомих фактів із життя і творчості гуру сучасного літпроцесу, аби познайомити вас із митцем ближче.

Перші вірші Іздрика з'явились у 90-х роках у самвидавних журналах "Відрижка" (Польща) та "Четвер", який Юрко запропонував Андруховичу випускати разом, на що той одразу ж погодився.Після їхньої появи дехто з критиків горланив, що "Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича". Направду, у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази… Але це й не дивно, адже чоловіки – творці "станіславського феномену"! Вони чи не найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості.

З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець, і ні про який плагіат вже мова не йшла. Дружать Іздрик і Андрухович донині.

І що б ви думали? Після успішного літературного дебюту цей чоловік відходить від писанини і тікає в живопис. Іздрик активно займався малярством у 1990—1994-х роках. Брав участь у численних художніх виставках: "Провінційний додаток №2", "Пасаж-1", "s-об'єкт", бієнале "Імпреза", "Дні сучасного мистецтва у Львові", "Повернення в Калуш" та інших.

У його творчості — самоіронія та елементи гри. Зрештою, як і в житті.

Поміж цим він займається художнім оформленням книжок (збірка Ю. Андруховича "Екзотичні птахи і рослини") і журналів. А також проводить персональні виставки — "Kchenkitsch", "Колекція", "Іздрик: живопис, графіка, трансильванія".

Далеко не всім відомо, що Іздрик має музичну освіту! Юнаком закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні.

Далі відривався у панковому рок-гурті та грав у постановках самодіяльного студентського театру. І що ж? Ця тяга до музики нікуди не зникла й не вивітрилась аби як…

У кінці 90-х у перервах між написанням книг займається музикою – проводить кілька фортепіанних концертів, створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича, часто презентує власні вірші речитативчиком під музичні ритми.

Ееее... працівник заводу...Так-так… І ніякий він не літератор за освітою, а взагалі інженер!

Бо зі студенської лави Львівського "політеху" Іздрик у 1984-му потрапив прямісінько у цех Івано-Франківського заводу автоматизованих ливарних машин, якому віддав два роки життя. А згодом ще 4 роки він присвятив Калуському науково-дослідному інституті галургії….

ВХЛ доєднується до вітань і бажає многая літа митцю!