Бібліотека пропонує книгу Романа Горака „Леся Кривицька. З історії українського театру”, отриману завдяки Українському інституту книги.
Для широкого кола читачів та всіх, хто цікавиться історією українського театру.
Для широкого кола читачів та всіх, хто цікавиться історією українського театру.
Ця повість - продовження історії жінки, яка, втративши коханого чоловіка і маленьку доньку, щосили намагається віднайти сенс існування й повернутися до повноцінного життя. Все їй начебто вдається: має вірного приятеля, улюблену справу, чоловіка, який кохає її ніжно і трепетно. Але думками Діана повертається в далеку Ірландію, де у час безвиході та розпачу їй пощастило знайти відданих друзів і, здається, справжню любов, - хоча посттравматичні страхи і не дали їй зізнатися собі в цьому.
Зрештою, попри сумніви, вагання і невпевненість, Діані вдається розпізнати свою істинну долю й ступити їй назустріч.
У грецьких міфах Медуза — невинна жертва насильства, яку боги перетворили на чудовисько й заслали на край світу. Кожен, хто бачив її, одразу ж від жаху перетворювався на камінь. Однак можна залишатися живим зовні, але заціпеніти всередині. Роман Любка Дереша «Погляд Медузи» — це багатоголоса історія про травму війни, від якої камʼяніють розум і серце, і про мандрівку до віддалених берегів несвідомого, де живе та зранена частина нас, яку ми самі вигнали поза очі.
Осінь 2022-го, Україна в блекауті. Темрява, сирени й обстріли з боку Росії. І дзвінок із поганими новинами про Славка, який від літа на фронті. Дзвінок, що змінить життя усіх Славкових друзів, відкриваючи крок за кроком приховані почуття, зіштовхуючи кожного із пітьмою всередині: страхом, болем, провиною, відчуженістю. «Погляд Медузи» — багатовимірний «роман зі свідомістю» про пошуки світла у час, коли його єдиним джерелом залишаємось ми самі.
Значення книжки в житті мислячої людини годі оцінити - саме про роль книжки як джерела знань, мудрості, спокою, сили й оновлення йдеться у романі Патрисії Рєзнікової "Тавро". Письменниця вибудувала свій твір з залученням чудового роману трансценденталіста Натанаїла Готорна "Багряна літера".
Використання інтертексту (залучення в романний простір твору Готорна, інших поетів і письменників, використання фонових знань світової культури, міфології, посилання на видатні події і явища у французькій та американській культурі) дали підставу вважати роман Патрисії Рєзнікової одним із кращих зразків жіночого роману постмодерну.
Патрисія, автор багатьох романів, новел, поем і п’єс, окремі з яких отримали нагороду «France Culture», «Thyde Monnier» и «Charles Oulmont». Рєзникова має українські коріння. Її прадід, уродженець Єлизаветградщини, був офіцером царської армії, і у період громадянської війни емігрував через схід спершу в Канаду, а пізніше до США. Патрисія мріє у майбутньому перетворити долю своїх предків у великий особистий літературний проект. Він потребуватиме частих поїздок в Україну, роботи в архівах. Власне, думка описати долю своєї родини побудила її, художника-графіка за освітою, присвятити себе літературній діяльності.
Книжки для дітей можуть бути не тільки пригодницькі. Інколи дитині треба дати мудрі поради, навчити толерантності, взаєморозуміння, чуйності, поваги, але й відстоювання власних кордонів, сміливості. В цьому допоможе сімейне читання й обговорення книжок з казковими повчальними історіями.
У рубриці #зробимо_читання_сімейним_ритуалом рекомендуємо “Історії про важливе. 75 притч для роздумів із дітьми”. Їх героями є не лише однолітки дітей молодшого шкільного віку, а й звірята, птахи, рибки, квіти і навіть явища природи, з якими трапляється різне. Це невеликі прозові твори на сюжети з повсякденного життя, тому їхній зміст, навіть переданий в алегоричній формі, зрозумілий діткам.
Ця чарівна книжка — провідниця у світ птахів, реальних і витворених багатою уявою праукраїнців. Пернаті в’ють гнізда на липі біля хати й на горищі багатоповерхівки, у садках і парках, але передусім у казках, легендах, притчах, колядках, щедрівках і колискових. Вони можуть легко дістатися Ирію й відімкнути його ключами, постають творцями-деміургами та провісниками волі богів. Ці птахи пророкують долю цілих народів або ж просто через слова колискових і забавлянок допомагають мамі заспокоїти немовля.
Зі сторінок цієї книжки до вас прилине вогняний першоптах, якого праукраїнці називали Сокіл-Рід і вважали Творцем Усесвіту. Ви завітаєте в Райський сад помилуєтеся птахами-дівами, його мешканками. Потрапите на пташиний суд і разом із птахом Суддею спробуєте чинити по справедливості. А ще дізнаєтеся багато цікавого про москальську зозулю, золотоключницю, крилатих посланців Дажбога й Велеса... Однак стережіться нечистих птиць, пов’язаних із потойбічним світом і нечистою силою. Подейкують, що вони віщують лихо і приносять біду на своїх крилах.
Гортайте книжку — і перед вами постане величезний і цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний звірослов, що його дослідила й опрацювала Дара Корній.
Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка.
«Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені», — ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни, спонукаючи громадян до жертовності й водночас засвідчуючи повагу сучасних українців до цієї неординарної постаті в нашій історії.
Хто ж він — цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? Про це й розмірковує у своєму новому романі Степан Процюк, прагнучи не лише занурити читачів у багатогранний світ свого героя, а й показати передусім людину — Євгена Чикаленка.
Степан Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30-ти книг; лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН. Степан Процюк є одним із найпопулярніших сучасних українських письменників-інтелектуалів.