Бібліотека пропонує книгу Віктора Новграді-Лецо „Кавалки душі”. Це дебютна збірка поезії  молодого поета, нині військовослужбовця. Книжка вийшла за фінансової підтримки Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради. Віктор є нашим колегою, чим ми неймовірно пишаємось.

„Кавалки душі" – перша ластівка автора, який сподівається, що збірка принесе читачам естетичну насолоду. Тут вміщені вірші про простір, в якому "хмари-газети з’являються періодично", про нас, які "притиснуті шаховим полем бруківки", про час, в якому "ми сидимо в кінотеатрі вічності, дивимося документальну стрічку про наше життя".

Передмову до книжки написала знана закарпатська поетеса і журналістка Мар'яна Нейметі, яка зауважує, що Віктор Новграді-Лецо – "стовідсотковий ужгородець, якому більш рідний, мабуть, оцей великий шмат міста із суцільних багатоповерхівок, де "люди у цегляних сотах зникають до ранку". Авторка передмови говорить про перегуки поезії молодого автора із авангардними стилями і течіями, творчістю поетів-футуристів та митців-шістдесятників.

 Бібліотека пропонує книгу Романа Берези „Билиці Карпатського краю”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Карпатський край, що віддавна вважався оазою переказів, легенд і билиць, постає у книзі як мальовничий куточок України, в якому досі живуть люди, наділені неймовірними можливостями, красою, силою і мужністю.

Захопливі історії кохання, звитяги за щастя, містичні таємниці та несподівані відкриття, боротьба з підступністю і злом, яку ведуть персонажі оповідей, нерідко отримують неочікувану розв’язку. Познайомившись з героями билиць, поринувши в колорит їхнього життя і побуту, посмакувавши багатством мови, кожен читач матиме непересічну нагоду переконатися в тому, яка барвиста, неповторна і незнищенна культура українського народу.

 Бібліотека пропонує книгу Олега Клименка „Прудкий шмугляр”, отриману завдяки Українському інституту книги.

У романі розкрито маловідомі факти протиборства спеціальних служб на українських теренах, коли людство опинилося на краю прірви — напередодні вибуху Першої світової війни. Перед очима читача постає галерея розвідників і контррозвідників обох сторін протистояння, а також промайнуть колоритні постаті пройдисвітів й авантюристів, без котрих життя будь-якого суспільства було б неповним.

Роман насичений карколомними сюжетними ходами, смертельним ризиком персонажів, їх благородством і цинізмом, гострими інтригами, злом та підлістю, які супроводжують хід історичних подій. Деякі імена автор змінив, а деякі залишив у їх історичній достовірності.

 Бібліотека пропонує книгу Рішарда Капусцінського „Імператор/Шахіншах”, отриману в рамках проекту „Польська полиця в Україні” завдяки Українському інституту книги.

«Імператор репортажу», «журналіст століття», найвидаваніший у світі польський автор, лавреат численних міжнародних премій Ришард Капусцінський (1932–2007) бачив, за власними словами, 27 революцій у країнах Третього Світу. Дві з них – етіопська та іранська – знайшли відображення в «Імператорі» та «Шахіншаху». Написані зовсім по-різному з погляду літературної форми, твори ці на рівні змісту демонструють певні спільні риси. Нахабні зловживання з боку влади, наростання народного гніву, бунт, самоорганізація і взаємодопомога громадян, повалення режиму, а потім – безпорадність нової влади, хаос та інші невеселі і, на жаль, надто добре знані українському читачеві речі.

 Вчора в читальній залі нашої бібліотеки відбулася напрочуд дивовижна та камерна подія до Міжнародного дня театру. Наші користувачі отримали можливість подивитись виставу "Метелик" від колективу "Театр- КоМар". Ця постановка народилася з оповідань дівчат, які шукали себе на курсі "Акторська майстерність для бізнесу та життя" під керівництвом режисерки з Харкова Марини Больбух. Їхні історії - ніжні і відверті, як крила метелика, що прагне злетіти.  Можливо, серед цих історій ви впізнаєте свою. А, може, саме тут знайдете свого Метелика - і навіть на мить відчуєте дотик його крил.

 Бібліотека пропонує книгу Галини Манів „Викрадач почуттів”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Тарас, старший брат Костя, повернувшись із війни, ніяк не може адаптуватися до мирного життя. Йому дедалі гіршає. Дізнавшись, у чому причина загострення хвороби, яке може призвести до смерті, Кость і четверо його друзів вирушають у далеку мандрівку. Вони сподіваються знайти ліки, що допоможуть хворому.

На шляху їх чекають небезпеки, долаючи які, підлітки багато дізнаються одне про одного, про себе самих, про справжню дружбу і щиру любов. Чи вдасться їм повернутися з перемогою, ми дізнаємось, прочитавши цю книжку.

Галина Манів – українська поетка, дитяча письменниця, перекладачка, упорядниця. Членкиня Національної спілки письменників України (2001 р.). Авторка численних творів для дітей та поетичних збірок.

 Бібліотека пропонує книгу Юдіт Германн „Нічого крім привідів”, отриману в рамках проєкту „Обмін між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією” (Німецька полиця у нашій бібліотеці).

Юдіт Германн (нар. 1970 р.) — сучасна німецька письменниця. Після дебютної книжки «Літній дім, згодом» (1998), яка стала бестселером, вона визнана голосом покоління, а її твори — прозою прощання. У своїх оповіданнях Германн порушує проблеми, близькі багатьом, — і звідси наклади в сотні тисяч примірників, переклади більш ніж двадцятьма іноземними мовами.

«Нічого, крім привидів» — це сім чуттєвих і дещо меланхолійних історій «пошуку себе». Авторка не нав’язує читачеві свої думки, а щиро й неквапливо розповідає про сумніви жінок щодо правильності вибору власної долі, про неспроможність налагодити стосунки з найдорожчою людиною, про душевні рани, які тривожать, про ностальгію за невикористаними шансами. Вона пропонує читачеві зазирнути туди, куди чужинців зазвичай не пускають — у душі своїх героїв. Юдіт Германн не намагається епатувати, але змушує замислитися: чи є межа між справжнім коханням і звичайною еротичною цікавістю, між реальною людиною і створеним почуттям образом? А можливо, немає зовсім нічого. Нічого, крім привидів…

 Бібліотека пропонує книгу Надії Гуменюк „Твоя навіки...”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм. У в’язниці їх розділяла кам’яна стіна старовинного монастиря. Та ще страшнішою стала залізна завіса, по два боки якої вони опинилися. Ліду відправили до одного з таборів ГУЛАГу. Михайлова дорога пролягла через країни Європи аж до Австралії. Він часто опинявся на межі життя і смерті, та куди б не закинула його доля, зберігав подарований Лідою на прощання золотий перстеник і її листи, що стали його оберегом.

 Бібліотека пропонує книгу Надійки Гербіш „Дім, який ти любила, мамо”, отриману завдяки Українському інституту книги.

У затишних оселях східних галичан наростає передчуття великих змін, а Настя тимчасом тужить за мамою. Їй складно прийняти нову татову дружину, неню Юстину, у домі, який колись так любила мама. Та коли її молодший брат Микола виростає і стає повстанцем УПА, саме пам’ять про лагідність нені й історії, які вона розповідала перед сном, зігрівають його в нічному лісі й допомагають не зневіритися. Особливо тепер, коли він не може нені побачити, бо її переховують чужі люди. Можливо, саме тому Микола закохується в дівчину, яку звати так само, як і неню, й намагається порятувати її від енкаведистів, навіть ризикуючи власним життям.

Долі воїна Миколи Венгера та отця Миколи Конрада переплітаються й витворюють спільне полотно драматичних подій, у яких багато українців можуть упізнати історії своїх родин. Кожна з них – правдива та звірена авторці близькими людьми головних героїв.

Надійка Гербіш — письменниця і перекладачка, фахівчиня з управління проектами у сфері міжнародних прав американської компанії Riggins Rights Management для Європи та Нордичних країн. Надійчині книжки стали українськими бестселерами й були відзначені нагородами. Кілька дитячих книжок вийшли також шрифтом Брайля та в аудіоформаті для використання в програмах інклюзивної освіти.

 Бібліотека пропонує книгу Наталії Місюк „Паралельне життя безпритульних котів”, отриману завдяки Українському інституту книги.

 Це друга книга авторки, вона присвятила її всім зоозахисникам, ветеринарам та волонтерам, які опікуються

безпритульними тваринами. Кожен із них міг би бути героєм чи героїнею цієї або іншої книжки. І це справді так. Пані Джаміля - головна героїня твору, яка значну частину свого життя мешкає у Львові. Вона опікується безпритульними котиками і щедро ділиться з нами своїм досвідом, який отримала за час волонтерства. Її розповідь - це своєрідний заклик до небайдужого й відповідального ставлення до тварин. «В ідеальному світі всі коти мають народжуватися вже комусь потрібними. Утім, все не так». «Страшно загубити того, кого любиш. І страшно загубитися. Ми всі це відчуваємо. Котики теж. У них ще менше можливостей, ніж у людей, знайти дорогу до тих, кого вони люблять. Тому це наша відповідальність - берегти тих, кого ми любимо».

«Паралельне життя безпритульних котів» - книга, яку не можна назвати легкою, розважальною і веселою казочкою для дітей. Вона інша. Від цієї книги щемить у грудях, то від радості, то від суму, але вона ідеально підходить для того, щоб познайомити дітей з темою волонтерства, і вона робить це знайомство чесним, відвертим, реалістичним і справжнім.

 Запрошуємо поціновувачів високої поезіі на літературно-музичний вечір, присвячений 95-річчю української письменниці Ліни Костенко. 

 Ліна Костенко належить до покоління , яке вже стало легендою, вона сама – одна з найяскравіших живих легенд, що творить славу цього покоління. У вітчизняній літературі Ліна Костенко гідно продовжує аристократизм духу, проявлений жінкою – митцем. Вона не просто геніальний поет – це складна ,щедра на добро, спрагла до щастя і волі українська душа. Це – нові теми, образи, трагедії і гармонії, властиві українській землі, але співзвучні загальнолюдських.  

Подія відбудеться 13 березня 2025 р. о 17-й год. в читальній залі нашої бібліотеки. Вхід вільний.

 Бібліотека пропонує книгу Анастасії Нікуліної „Завірюха”, отриману завдяки партії „Європейська солідарність”.

Заради звичайної людської дівчини він порушив тисячолітні закони та пішов наперекір самим богам. Яр — син давнього роду Завірюх, наділених могутньою силою. Та кожних чотири роки вони кидають власні домівки, щоб утекти від неминучої ненависті людей. А все тому, що через жорстоке прокляття втратили найголовніше: любов.

Хто стане на бік світла, щоб протистояти пітьмі? Чи почують Великі молитви смертних? Часу обмаль. Адже темрява вже оселилася в душах людей та могутніх богів...

Анастасія Нікуліна — українська письменниця, сторітелерка, копірайтерка, інстаблогерка та книжкова оглядачка. Авторка романів «Більше нікому», „Сіль для моря або Білий кит”, «Зграя», низки збірок. Працює у різних жанрах та пише для широкої аудиторії.

 3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Міжнародний день письменника (International Writers’ Day). Подію заснував ПЕН-клуб (міжнародне об’єднання письменників) у 1986 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

Міжнародний день письменника  можуть вважати своїм професійним днем також редактори, журналісти, історики та інші майстри слова. Саме 3 березня усі автори мають можливість зібратись для презентації творчих напрацювань, обговорення літературних новинок та нагородження найкращих за письменницьку діяльність.

Шановні майстри пера! Вітаємо зі Всесвітнім Днем письменника!

Нехай кожен день дарує чудові емоції і добрі вісті, гарний настрій і неймовірне натхнення, щоб вдавалося завжди бути на вершині письменницького успіху і    слави.

 Днями відбулася презентація книги Марини Рудакової „Для тих, хто вірить у дива”. Марина Рудакова – каністерапевтка та авторка цікавих книг про дружбу і взаємодію дитини і собаки.

 Протягом 6 років вона допомагає дітям покращувати техніку і якість читання за допомогою спеціально навченого собаки. А дорослим знаходити гармонію, знімаючи стрес та покращуючи емоційний стан. Разом із своєю вірною чотирилапою подругою- японською акітою Кіміко вона організувала перший в Україні проєкт «Читаємо разом із Кіміко», до якої могли долучитися більш ніж 180 дітей і проведено більш ніж 350 читальних сесій, в тому числі онлайн.  Окрім каністерапії, вона є авторкою кількох книг про захоплюючі пригоди дітей та Кіміко. Ці історії навчають взаєморозуміння, щирості та дружби. Її книги допомагають маленьким читачам розвивати уяву та емоційний інтелект. ЇЇ третя, нова книга „Для тих, хто вірить у дива”, написана для всіх, хто шукає чудеса у повсякденному житті. Також вона може бути цікавою для людей, які шукають натхнення або підтримку в періоди змін і випробувань. Марина вважає, що  на світі є два справжніх друга - книга і собака. Тому вона  щиро вірить в силу тварин та літератури для покращення життя людей. 

 Бібліотека пропонує книгу Олени Ольховської „(Не)сіль Землі”, отриману завдяки Українському інституту книги.

«(Не)сіль Землі». Це збірка оповідань воєнного часу, героями яких є так звані «вразливі категорії населення». Це люди з різними долями і світоглядами, з різними фізичними можливостями та з різною ментальністю. Кожен має свою історію й свій шлях, але в життя кожного прийшла війна.

Ключова думка твору: в складних ситуаціях добрі справи видніші і потрібніші, так само як навіть незначний промінчик світла краще видно у темряві. Найголовніше – залишатися людьми і зберігати віру!

 Бібліотека пропонує книгу Романа Горака „Леся Кривицька. З історії українського театру”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Ця розповідь не лише про життя однієї з найвизначніших українських актрис – Лесі Кривицької з історичного Чигирина, яка з театром Миколи Садовського емігрувала в Західну Україну, а й про гірку емігрантську долю актора взагалі й долю галицького актора з покоління Івана Рубчака, Йосипа Стадника, Володимира Блавацького, зокрема, а також про час, в якому їм довелося жити під різними окупаційними режимами й бути вірними своєму покликанню.

Для широкого кола читачів та всіх, хто цікавиться історією українського театру.

 Бібліотека пропонує книгу Аньєс Мартен-Люган „Книга Закохані в книжки не сплять на самоті”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Ця повість - продовження історії жінки, яка, втративши коханого чоловіка і маленьку доньку, щосили намагається віднайти сенс існування й повернутися до повноцінного життя. Все їй начебто вдається: має вірного приятеля, улюблену справу, чоловіка, який кохає її ніжно і трепетно. Але думками Діана повертається в далеку Ірландію, де у час безвиході та розпачу їй пощастило знайти відданих друзів і, здається, справжню любов, - хоча посттравматичні страхи і не дали їй зізнатися собі в цьому.

Зрештою, попри сумніви, вагання і невпевненість, Діані вдається розпізнати свою істинну долю й ступити їй назустріч.

 Бібліотека пропонує книгу Любко Дереша „Погляд Медузи. Маленька книга пітьми”, отриману завдяки Українському інституту книги.

У грецьких міфах Медуза — невинна жертва насильства, яку боги перетворили на чудовисько й заслали на край світу. Кожен, хто бачив її, одразу ж від жаху перетворювався на камінь. Однак можна залишатися живим зовні, але заціпеніти всередині. Роман Любка Дереша «Погляд Медузи» — це багатоголоса історія про травму війни, від якої камʼяніють розум і серце, і про мандрівку до віддалених берегів несвідомого, де живе та зранена частина нас, яку ми самі вигнали поза очі.

Осінь 2022-го, Україна в блекауті. Темрява, сирени й обстріли з боку Росії. І дзвінок із поганими новинами про Славка, який від літа на фронті. Дзвінок, що змінить життя усіх Славкових друзів, відкриваючи крок за кроком приховані почуття, зіштовхуючи кожного із пітьмою всередині: страхом, болем, провиною, відчуженістю. «Погляд Медузи» — багатовимірний «роман зі свідомістю» про пошуки світла у час, коли його єдиним джерелом залишаємось ми самі.

Бібліотека пропонує книгу Патрісії Рєзнікової „Тавро”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Значення книжки в житті мислячої людини годі оцінити - саме про роль книжки як джерела знань, мудрості, спокою, сили й оновлення йдеться у романі Патрисії Рєзнікової "Тавро". Письменниця вибудувала свій твір з залученням чудового роману трансценденталіста Натанаїла Готорна "Багряна літера".

Використання інтертексту (залучення в романний простір твору Готорна, інших поетів і письменників, використання фонових знань світової культури, міфології, посилання на видатні події і явища у французькій та американській культурі) дали підставу вважати роман Патрисії Рєзнікової одним із кращих зразків жіночого роману постмодерну.

Патрисія, автор багатьох романів, новел, поем і п’єс, окремі з яких отримали нагороду «France Culture», «Thyde Monnier» и «Charles Oulmont». Рєзникова має українські коріння. Її прадід, уродженець Єлизаветградщини, був офіцером царської армії, і у період громадянської війни емігрував через схід спершу в Канаду, а пізніше до США. Патрисія мріє у майбутньому перетворити долю своїх предків у великий особистий літературний проект. Він потребуватиме частих поїздок в Україну, роботи в архівах. Власне, думка описати долю своєї родини побудила її, художника-графіка за освітою, присвятити себе літературній діяльності.

 Книжки для дітей можуть бути не тільки пригодницькі. Інколи дитині треба дати мудрі поради, навчити толерантності, взаєморозуміння, чуйності, поваги, але й відстоювання власних кордонів, сміливості. В цьому допоможе сімейне читання й обговорення книжок з казковими повчальними історіями.

У рубриці #зробимо_читання_сімейним_ритуалом рекомендуємо “Історії про важливе. 75 притч для роздумів із дітьми”. Їх героями є не лише однолітки дітей молодшого шкільного віку, а й звірята, птахи, рибки, квіти і навіть явища природи, з якими трапляється різне. Це невеликі прозові твори на сюжети з повсякденного життя, тому їхній зміст, навіть переданий в алегоричній формі, зрозумілий діткам. 

 Бібліотека пропонує книгу Дари Корній „Чарівний звірослов українського міфу. Птахи”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Ця чарівна книжка — провідниця у світ птахів, реальних і витворених багатою уявою праукраїнців. Пернаті в’ють гнізда на липі біля хати  й на горищі багатоповерхівки, у садках і парках, але передусім у казках, легендах, притчах, колядках, щедрівках і колискових. Вони можуть легко дістатися Ирію й відімкнути його ключами, постають творцями-деміургами та провісниками волі богів. Ці птахи пророкують долю цілих народів або ж просто через слова колискових і забавлянок допомагають мамі заспокоїти немовля. 

Зі сторінок цієї книжки до вас прилине вогняний першоптах, якого праукраїнці називали Сокіл-Рід і вважали Творцем Усесвіту. Ви завітаєте в Райський сад помилуєтеся птахами-дівами, його мешканками. Потрапите на пташиний суд і разом із птахом Суддею спробуєте чинити по справедливості. А ще дізнаєтеся багато цікавого про москальську зозулю, золотоключницю, крилатих посланців Дажбога й Велеса... Однак стережіться нечистих птиць, пов’язаних із потойбічним світом і нечистою силою. Подейкують, що вони віщують лихо і приносять біду на своїх крилах.

Гортайте книжку — і перед вами постане величезний і цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний звірослов, що його дослідила й опрацювала Дара Корній.

 Бібліотека пропонує книгу Євгенії Кононенко „Нескінчені розмови”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Ідея цієї книжки народилася в Євгенії Кононенко, письменниці і дослідниці культури, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка.

 Бібліотека пропонує книгу степана Процюка „Пан. Роман про Євгена Чикаленка”. отриману завдяки Українському інституту книги. 

«Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені», — ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни, спонукаючи громадян до жертовності й водночас засвідчуючи повагу сучасних українців до цієї неординарної постаті в нашій історії.

Хто ж він — цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? Про це й розмірковує у своєму новому романі Степан Процюк, прагнучи не лише занурити читачів у багатогранний світ свого героя, а й показати передусім людину — Євгена Чикаленка.

Степан  Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30-ти книг; лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН. Степан Процюк є одним із найпопулярніших сучасних українських письменників-інтелектуалів.

 Бібліотека пропонує книгу Єви Лотоцької „Жінка роду мого”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.

Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.

Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.

Єва Лотоцька (Оксана Мазур, нар. 1976 року) — художниця-графік зі Львова, викладає художні дисципліни на кафедрі дизайну в Лісотехнічному університеті України, у вільний час моделює одяг, коли ж є особливе натхнення, пише вірші або прозу. Авторка поетичних збірок «На вістрі місяця», «Реінкарнаційні рефлексії» та «АдДикція» (у співавторстві). Творчість її (літературна і графічна) дуже жіночна, трохи еротизована і з нотками містицизму.

 Бібліотека пропонує книгу Тетяни Винник „Моя мама схожа на Саскію”, отриману завдяки Українському інституту книги.

 Це психологічна повість для підлітків, в якій розкриваються проблеми дитини в соціумі. У центрі сюжету — життя 13-річної дівчинки Марії, яка втратила на війні батька, не може порозумітися із мамою, зазнає цькувань у школі. Брати на себе відповідальність за власне життя, змінювати його і змінюватися, мріяти і йти до своєї мети (чи це стосується ідеї здобути авторитет серед однолітків та порозумітися з мамою, чи привернути увагу найкрасивішого хлопця), не підкорятися обставинам, а крок закроком досягати бажаного результату, — усе це робить головна героїня повісті. І доводить, що все можливо,якщо повірити в себе. Книжка буде цікавою дітям середнього та старшого шкільного віку.

Тетяна Винник – громадська діячка, письменниця, журналістка, перекладачка з російської, англійської та болгарської мов. Працювала журналісткою на телерадіокомпанії «НТБ», редакторкою інформаційних новин ТРК «Радіо-Ера» ФМ, вела авторську передачу «Слово без кордонів» на Каналі духовного відродження «Культура». Авторка поетичних збірок та повістей для підлітків.

 Коли за вікном майже весна, а на календарі все ще зима, час для «Подорожі туди, де сніг», де буде справжня магія і пригоди. 

Будьте обережнішими зі своїми бажаннями! Адже коли дуже-дуже захотіти, можна потрапити поза межі Реальності! А там… поруч зі звичайними людьми живуть дракони, розбійники, королі природних стихій, котрим притаманні людські почуття. Повернення можливе тільки тоді, коли сила дружби здолає всі випробування і з’єднає в єдине ціле амулет «Скіфське сонце».

Рекомендуємо для сімейного читання або родинного обговорення книжку Марини Рибалко із серії «Марічка і Червоний Король».

#зробимо_читання_сімейним_ритуалом #сімейнийформуляр

 ◦ Цьогоріч нашій колезі і видатній письменниці Надії Панчук виповнилося б 85.  

◦ До ювілею поетеси ми запускаємо проєкт #НадіяПанчук_ВідеоПоезія і запрошуємо долучитися до нього всіх поціновувачів її творчості.

 ◦ Глибокі вірші та проза Надії Панчук повинні жити. Хай вони звучать вашими голосами. Читайте те, що вам найбільше до душі. Записуйте відео - і надсилайте на електронну адресу: sana03@meta.ua

 ◦ Відео будуть опубліковані на сторінках бібліотеки у соціальних мережах. Найкращі з них будуть відзначені, а переможці отримають подарунки📚на ювілейному вечорі поетеси у листопаді.

 

Бібліотека пропонує книгу Євгенії Бабенко „Усі мої тривожні дзвіночки”,  отриману завдяки партії Європейська солідарність. 

Перед вами прониклива історія дорослішання дівчини, яка попри травму спромоглася жити далі. І дозволила майже безтурботному, іншому літу статися.

Вісімнадцятирічна Христина, як і мріяла, вступила до київського вишу. Нарешті вона опинилася у новому місті, де може розправити крила та подорослішати, зануритися у студентське життя, навчитися по-справжньому дружити й знайти кохання. Перші дорослі виклики, досягнення, розчарування, спроби балансувати між роботою та навчанням. Проте… звичайні для інших речі даються Христині непросто. Є в її житті те, про що вона мовчить, про що нікому не скаже, бо, здається, про це краще мовчати довіку. Чи зможе вона вибратися із клітки, яку вибудував її розум, і відкритися світу?

Євгенія Бабенко — сучасна українська письменниця і сценаристка. Навчалася на факультеті журналістики в Національному авіаційному університеті. Вивчає французьку, захоплюється кіно і збирає листівки в стилі вінтажних тревелпостерів. Веде маленький Telegram-канал про муки і радості творчості What a story, Mark!

 Бібліотека пропонує книги Наталії Дурунди „За брамою пекла” та „Під клеймом «OST”. 

Наталія Дурунда –закарпатська письменниця, авторка романів, членкиня Національної спілки письменників України, лауреатка обласної премії «Дебют», літературної премії імені Федора Потушняка, неодноразова лауреатка міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Серед творів авторки – художні твори про сталінські репресії, події Другої Світової війни, російської агресії в Україні. 

Роман «За брамою пекла» – творче полотно, зіткане з мозаїки реальних людських спогадів і гармонійно вплетене в цікавий сюжет. Художній твір веде читача сторінками Другої Світової війни, в яких ідеться про долі українців, вивезених на примусові роботи до фашистської Німеччини.

На прикладі головних героїнь Ольги Лісової та Ярини Богуцької яскраво змальовано глибину психологічного трагізму невільників, які пройшли крізь жорна нацистських таборів та кадебістсько-репресивної машини, а також непоодинокі випадки проявленого гуманізму людей, які опинилися по різні сторони барикад.

Роман «Під клеймом «OST» – друга книга серії «За брамою пекла», що  змальовує  життя  репатріантів у повоєнний період, Хрущовської відлиги, Горбачовської перебудови і аж до наших днів.

«Ненадійний контингент»… Люди, яким до срібної сивини відлунюватиме війна, бо ж до кінця конаючої репресивної імперії залишатимуться під пильним оком її спецслужб.

 Бібліотека пропонує книгу Арно Шмідта „Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Озерний пейзаж із Покахонтас. Тіна, або Про безсмертя. Гьоте та один із його поціновувачів”, отриману в рамках проєкту „Обмін між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією”(Німецька полиця у нашій бібліотеці).

Арно Шмідт (1914–1979) – німецький письменник, перекладач, інтелектуал- аутсайдер. Під час Другої світової Шмідт у складі Вермахту служив у Норвегії, після британського полону працював при поліцейській школі, майже все життя страждав від тяжких злиднів. Свою першу книжку оповідань «Левіафан» опублікував 1949 року, 1995 року на нього було подано позов за розповсюдження порнографії та блюзнірство в оповіданні «Озерний пейзаж із Покахонтас». Продовжувач традиції німецького експресіонізму,   радикальний антимілітарист, анти-     клерикал, поборник розкутого розуму і мистецької свободи, Арно Шмідт визначив власний напрямок розвитку німецької літератури. Його останній роман «Сон Цеттеля» (1970) став інтелектуальним бестселером.

Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну.

 Бібліотека пропонує книгу Урсули Познанскі „Ереб”, отриману в рамках проєкту „Обмін між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією”(Німецька полиця у нашій бібліотеці).

Урсула Познанскі (нар. 1968 р.) — одна з найуспішніших сучасних австрійських письменниць. Вивчала японістику, журналістику, театральне мистецтво і право у Віденському університеті. Працювала редактором в одному з медичних видавництв. Перша її книжка вийшла 2003 року. Але стала письменниця широковідомою завдяки роману-трилеру «Ереб», що був опублікований 2010 року в німецькому видавництві «Льове» і став бестселером. 2011 року роман відзначено престижною німецькою Премією для юнацької літератури.

Спершу Ніка дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі загадкової комп’ютерної гри «Ереб».

Бо ж завдання і квести не просто стають дедалі складніші — деякі, безглузді на перший погляд, треба виконувати в реальному лондонському житті, а за вправність «Ереб» здійснює навіть невисловлені Нікові бажання, він знає його друзів, його симпатії і навіть страхи.

Але якщо програєш, то остаточно — повернення в гру немає. То чи можна заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи не знана досі технологія? На ці запитання читач знайде відповідь разом з шістнадцятирічним Ніком Данмором.

 Запрошуємо наших читачів до перегляду нової постійнодіючої книжкової виставки „Українські літературні шедеври на великому екрані”.

Екранізація в сучасному культурному просторі стає невід’ємним супутником самого літературного твору, виконуючи різні соціально- психологічні функції: або заміщує літературне першоджерело, або існує паралельно з ним, або спонукає до (пере)прочитання. Усе це означає одне - так чи інакше екранізації впливають на сприйняття екранізованих творів.

Фільми вдихають у книгу нове життя. І часом не один раз. Сюжети безсмертні, й кожному кортить випробувати своє щастя на цьому шляху.

Пропонуємо вашій увазі  твори українських письменників. що були екранізовані в різні часи та стали шедеврами світового кінематографу.

 Бібліотека пропонує книгу Рустема Халіла „Часу немає”, отриману завдяки партії Європейська солідарність. 

Київський юрист Едем вважає себе невдахою: він смертельно хворий, не досяг успіхів у кар’єрі, а головне кохання свого життя втратив п’ятнадцять років тому. У мить найбільшого розпачу перед ним виникає джин і пропонує договір: безсмертну Едемову душу в обмін на можливість пожити чужими життями. Від залитої світлом телестудії — до темних коридорів влади, від пишних прийомів мільярдерів — до обшарпаних стін дитячого притулку, від відкритого вітрам даху хмарочоса — до зали Небесного суду, куди ніколи не добирався вітер... Багатство, влада, слава і любов закрутяться у вирі однієї угоди, яка змінить долі всіх, до неї причетних.

«Часу немає» — це роман-пробіжка, який не дає перевести подих. Це одіссея вулицями Києва та споконвічне повернення до самого себе. Це лабіринт із зарядженими рушницями, кожна з яких обов’язково вистрілить. Це історія про те, що навіть найбільший невдаха одного разу може змінити світ. І, звісно, це книга про час. А точніше — про його відсутність.

 Бібліотека пропонує книгу Маріанни Кіяновської „Блискавка зустрічає воду і вітер”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Нова поетична книжка Маріанни Кіяновської – це не просто рефлексії на події сучасного етапу війни росії проти України, а цілісне ліро-епічне полотно, глибоко закорінене в українській і світовій культурі, від Вергілія і Шевченка – до пісень «Бітлз» і «Мертвого Півня». Видання побудоване як продовження її попередньої збірки «Бабин Яр. Голосами», бо війна – щоразу війна, геноцид – щоразу геноцид, боротьба з ворогом і віра у перемогу – це завжди боротьба з ворогом і віра у перемогу, навіть якщо все, що у тебе є, – небо над головою, земля під ногами, ти сам, твій розум і твоє людське серце.

Книжка написана під час перебування у Науковій колегії Берліна (Wissеnschaft skolleg zu Berlin) на стипендії Фонду пруської морської торгівлі (Stift ung Preussische Seehandlung) та на стипендії Фонду Марґи та Курта Мельґардів (Marga und Kurt Möllgaard-Stift ung).