В Ужгороді вийшла довгоочікувана книжка «Петро Скунць у колі сучасників»

 Минулого року  виповнилося 80 років від дня народження відомого українського поета, публіциста, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка — Петра Скунця, який народився у Міжгір’ї, але більшу частину свого життя провів в Ужгороді. 

 З нагоди ювілею Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф. Потушняка розпочала роботу над книжкою «Петро Скунць у колі сучасників, до якої увійшли не тільки статті ювіляра, але й спомини про нього, фотографії, бібліографія останніх років. Ґрунтовне видання обсягом у 460 сторінок, яке днями побачила світ у видавництві «Рік-У» за сприяння Ужгородської міської ради та народного депутата України Іванни Климпуш-Цинцадзе.

   Це вже третій том у бібліотечній серії споминів про видатних земляків. У 2017 років вийшла книжка «Іван Чендей у колі сучасників», а в 2018 році – «Олекса Мишанич у колі сучасників». Таке трикнижжя про Шевченківських лауреатів нашого краю робить честь закарпатському літературознавству. 

   Згадане видання чудово демонструє, що в особі Петра Скунця українська література має не тільки самобутнього поета, але й яскравого публіциста. Так, у першому розділі книжки вміщено його нариси про тих, кого він знав, з ким товаришував, мав творчі взаємини. Петро Скунць у своїх дописах постає талановитим оповідачем, а складна епоха, в якій довелося йому жити, отримує людський вимір. По суті маємо унікальну фіксацію закарпатського літературного процесу другої половини ХХ століття та її чільних представників. Окрім колег по перу, письменник знайшов добре слово і про художників, краєзнавців, діячів культури. 

Як повідомляє упорядник книжки Іванна Когутич-Гаврош, презентація книжки «Петро Скунць у колі сучасників» планується найближчим часом.

 

Вітаємо переможницю біліоквесту #впізнайкнигузавідгуками Галину Малашенко!

 Бібліотека пропонує книгу Джонатана Франзена „Свобода”, придбану в рамках Програми розвитку культури  області на 2021-2023 роки. 

Джонатан Франзен – один із найкращих сучасних американських письменників. Його творчості  властиві неперевершений стиль і манера письма, він з дрібною точністю промальовує самих різних персонажів, кожен з яких живе в своєму маленькому світі, зі своїми почуттями, проблемами і патологіями. У великій літературі автор дебютував в 1988 році, але вже встиг досягти вершин популярності, а також стати лауреатом безлічі престижних премій.

Прочитати книги Джонатана Франзена варто всім поціновувачам романів про сучасний світ, справжні життєві драми і складні взаємини між простими людьми, які намагаються знайти своє щастя.

У романі "Свобода" (2010), що блискуче відроджує традиції великої прози ХІХ століття, Франзен розмірковує над тим, чи є свобода вибору, чи знаємо ми, чого прагнемо, коли бажаємо свободи, як легко жертвуємо близькими людьми заради її привида.

Свобода стає прокляттям для Волтера Бергланда. Його життя вибудуване як ідеальний проект. Він криштально чесна людина, читає правильні книжки і слухає правильну музику; він ідеальний чоловік і батько; він присвятив себе бородьбі за довкілля, голосує на виборах за правильних кандидатів; він споживає правильну їжу і навіть у страшні міннесотські морози їздить на работу велосипедом. Та раптом його життя, як неправильний збудований міст, руйнується під тиском чужої свободи. Спочатку бунт сина, потім зрада дружини і єдиного друга й нарешті зрада власних принципів...

 Друзі, сьогодні завдання бібліоквесту #впізнайкнигузавідгуками буде незвичним, тому що у самому відгуку вже міститься назва книги.

Тож читайте уважно!

"Сімейна сага, що захоплює з перших сторінок і тримає у напрузі до останньої, де знаходиш всі відповіді і розуміння, чому все стається майже ніколи не навпаки.

Хоч всі події просякнуті стражданням, жорстокістю, сліпотою помсти, але я насолоджувалася неймовірним стилем книги та красою української мови.

Написано досконало!

Рекомендую!"

Отже, 

– завдання перше: про яку книгу йдеться?

– завдання друге: цей твір є окремою книгою чи частиною трилогії?

– завдання третє: за який роман письменниця отримала Шевченківську премію?

 Книжкова поличка для осіннього настрою!

У відділі художньої літератури кожний може створити свій осінній настрій, прочитавши одну з запропонованих книг.

 Бібліотека пропонує книгу Романа Іваничука „Осінні узори”.

Роман Іваничук — відомий український письменник, гро­мадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних рома­нів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю. «Осінні узори» — це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все — радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне — в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока — і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

 Відбулося традиційне осіннє засіданні клубу літературних дебютів «Нові імена», яким бібліотека завершила 16-й сезон. Була презентована творчість самобутніх поетів Тетяни Заводяк та Дмитра Ніроди. Від любовної лірики до філософської  – широким був спектр представленої поезії. Пропонуємо фотозвіт з творчого вечора.

 Бібліотека пропонує книгу Германа Гессе „Казки, легенди, притчі”,  придбану в рамках Програми розвитку культури  області на 2021-2023 роки. 

Герман Гессе – один з найвідоміших німецьких письменників, художник і лауреат Нобелівської премії. Всі книги Германа Гессе несуть велику літературну цінність, а його спадщину вивчають на шкільних уроках фактично в кожній європейській країні. Роботам автора властивий романтизм, психологізм і висока частка автобіографічності.

«Казки, легенди, притчі» — це найкращий початок для знайомства з творчістю Гессе. До збірки ввійшли такі розповіді, як «Карлик», «Гра тіней», «Фальдум», «Поет», «Ірис», «Казка про плетений стілець» й інші. Кожну розповідь присвячено одній або кільком темам. В казках, легендах, притчах описано основні філософські категорії: народження, життя, любов, осягнення істини, віра, обман, релігія, смерть.

 Бібліотека пропонує книгу Бернара Вербера „Зоряний метелик”, придбану в рамках Програми розвитку культури  області на 2021-2023 роки. 

Перенаселення планети, виснаження ресурсів, зростання злочинності і терористичні загрози змушують людей збудувати велетенський міжпланетний корабель – сонячний вітрильник «Зоряний метелик» – та вирушити в космос у пошуках кращого місця для життя. І все було б добре, якби рятівники людства врахували річ неспростовну: хоч і ретельно відібрані, люди залишилися людьми і прихопили у подорож не лише свої чесноти, але й вади. Війни, революції, заколоти, зради, вбивства, епідемії… – вся історія людства з притаманними їй драмами і трагедіями повторилася у мікросвіті новітнього міжпланетного ковчега. Врешті нову планету судилося побачити лише двом… зі 144 тисяч. Чи можливо створити досконалу людину й ідеальне суспільство, якщо почати історію з нуля?

 Бібліотека пропонує книгу Еміля Золя „Дамське щастя”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

У романі «Дамське щастя» (1883 р.) всесвітньовідомого і завжди популярного Еміля Золя (1840–1902) зображено з дивовижною експресивністю становлення сучасної роздрібної торгівлі, усі пастки, які вона вправно розставляє на легковірних покупців в універсальних магазинах. І водночас це зворушлива історія палкого, відданого, ніжного, сором’язливого, цнотливого і несамовито гордого кохання простої продавчині з провінції до власника та директора великого і розкішного магазину, прообразом якого ще й досі можна помилуватись, відвідавши паризький універмаг “Printemps”. І, звичайно, і тло, і один з головних героїв роману — сам Париж, його перебудова, прощання з запліснявілою давниною, відкриття просторів майбутнього.

 

Засідання клубу літературних дебютів  відбудеться! Запрошуємо всіх поціновувачів художнього слова 19 жовтня о 17-й в нашу бібліотеку для знайомства з дебютантами та їх творчістю.
Сьогодні познайомимося з творчістю Дмитра Ніроди та Тетяни Заводяк.

Дмитро Нірода народився 19 квітня 1992 в с. Пушкіно, що на Виноградівщині. Вірші пише з дитинства, перший опублікований вірш з`явився, коли йому було  13, в районному тижневику «Чорна Гора». У цьому ж віці видав першу поетичну збірку «Рідний край». У 2009-2014 р. навчався в ЛНУ ім. Івана Франка на факультеті журналістики. У 2013 р. у Львові вийшла друга збірка віршів – «Усмішка народжується в тиші». У студентські роки про його творчість схвально відгукнувся Ігор Калинець. У 2014-2019 р. жив і працював закордоном. Зараз живе та працює в Ужгороді.

 Ось що Дмитро розповідає про себе:  „Творчість для мене – не просто улюблена справа, а те, що виправдовує моє існування. Хочеться залишити свій слід у поезії, хочеться, щоб твої тексти згадували і читали. Я романтик і мене надихає краса у всьому. Моя мета – пробудити у людині людину, яка вміє любити і ненавидіти, плакати і сміятися, мріяти та вірити. Я буваю відЧАЙдушним і люблю приЧАЇтися, поважаю звиЧАЇ і вивЧАЮ історію революцій. Моя мова співуЧА Й крилата, наче ЧАЙка, я часто втраЧАЮ віру в людей, але завжди їм пробаЧАЮ. Я з радістю зустріЧАЮ ранок і влуЧАЮ своєю усмішкою в саме серце вечора. Я бажаний гість в усіх закладах міста, бо залишаю щедрі ЧАЙові, хоЧА Й не є надзвиЧАЙно багатим. Я передбаЧАЮ, що цей світ скоро збожеволіє, але все одно навЧАЮ близьких ним захоплюватися. А ще - я останній романтик, бо вруЧАЮ свою душу одній жінці і признаЧАЮ її своєю музою, я ніколи не пруЧАЮсь перед чарами любові. ВбаЧАЮ, що найголовніше правило життя - не витраЧАЙ даремно час. Якщо зрозумів, хто я - долуЧАЙся до друзів.”

 

Тетяна Заводяк

"І кожен твір — твоє мале дитя. Твоє продовження, яке тобою мовить", — пише у одному з віршів ужгородка  Тетяна Заводяк.

 Вона з дитинства дуже любила читати й вигадувати різні історії. А у підлітковому віці свої емоції та думки почала відтворювати у віршах. 

Тетяна — дуже творча. Її хобі — вишивка — з часом перетворилося на професію.

«Я навіть звільнилася з роботи, поринувши у світ вишивки та рукоділля. Творчий шлях - від вишивки картин до вишивки сорочок, навчання у студії традиційної закарпатської вишивки "Косиця", співпраця з творчою майстернею "Коло маків" над створенням дизайнерських сорочок та суконь в етно стилі. Це стало моїм натхненням, частинкою життя, в якому я розмальовувала голкою свої кольорові фантазії», — каже поетеса.

Тепер Тетяна активно пише та ділиться своєю творчістю у соцмережах, бере участь у мистецьких заходах та планує видати першу збірку.

«Людина пише вірші, коли є сильні емоційні переживання. Часом вони — позитивні. Часом — болючі та травмуючі. Так свого часу віршування стало для мене терапією у важкі чорні дні… Через вірші я почала потроху виходити за межі свого панциря, виливати свій біль, проговорювати молитви, озвучувати мрії, проявляти тепло та світло. У моїх віршах —моя любов до життя та людей», — ділиться Тетяна сокровенним і запрошує ближче познайомитися зі своєю творчістю.

 Бібліотека пропонує книгу Могамеда Мбугара Сарра „Найпотаємніший спогад людський”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Поєднайте Борхеса і Шмітта, Альєнде і Мо Яня — отримаєте Могамеда Мбуґара Сарра. Він так само непередбачуваний і стилістично строкатий, як і його головний герой — Т. Ш. Еліман.

«Найпотаємніший спогад людський» за формою є романом-розслідуванням, та насправді це майстерний постмодерністський твір, який іронічно (а іноді й цинічно) грається сам у себе, грається в літературу. Роман зачіпає безліч тем — від кривди колоніалізму й провини Європи перед Африкою до сексуальної та інтелектуальної ідентичності на тлі війни й цивілізаційної кризи. Це водночас екзо- і езотеричний твір, який прагне ідеалу — достоту «Аламут» Бартола, — але залишається вкрай простим і гуманним.

 

Нобелівський комітет 5 жовтня оголосив нового лауреата з літератури — ним став 64-річний норвезький письменник Йон Фоссе за "новаторські п'єси та прозу, що висловлюють невимовне".

 Загадковий письменник, який майже не дає інтерв'ю, має у своєму творчому доробку прозу, поезію, есе, оповідання, дитячі книжки та понад 40 п'єс, за якими поставлено понад тисячу вистав і які перекладено 50 мовами світу.

Найбільш вирізняльною спільною рисою у творчості Фоссе є повторення. Його роботам притаманний мінімалізм: мова у текстах музична, вона працює завдяки простому, невигадливому вибору слів і повторюваному ритму. Особливо в романах і повістях Фоссе історія рухається в цьому ритмі, часто майже безперервно. Хоча часом такий вибір стилістики і буває складним для читачів, мелодія, яку автор створює методом використання слів, зачаровує, і від неї не можна відірватися.

Сюжети Фоссе — зазвичай стримані, зведені до найнеобхіднішого. Попри всю цю простоту, письменник не соромиться звертатися до глибоких тем: народження і смерть, кохання і самотність — до них він неодноразово повертається. У пізніх роботах Фоссе також з'являється певний релігійний ухил, що не дивно, враховуючи, що сам автор є католиком, а у 2011 році був одним з літературних консультантів норвезького перекладу Біблії.

Персонажі у п'єсах Фоссе переважно мають узагальнені імена (Чоловік, Жінка, Мати, Дитина), а самі твори зосереджені на напрузі первісних людських стосунків. За настроєм їм часто притаманний як похмурий, так і комічний тони.

Для самого Фоссе важливі не посил і значення мистецтва, а те, що він називає "тихим голосом": прозріння, щось пережите між рядками, за словами, в екзистенційній тиші.

"Я чую те, що пишу. Але не бачу. Не уявляю. І звідки це береться, я не знаю", — казав Фоссе.

Українською твори письменника та драматурга не видавалися. У журналі "Всесвіт" українською вийшло декілька уривків роману "Ранок та вечір", у перекладі Ірини Сабор. Також на сторінках журналу виходило інтерв'ю Сабор із Фоссе.

 Сьогодні з роботою нашого відділу знайомилися учні 2-А класу НВК "Веселка".

 Що б почитати холодними осінніми вечорами?

Бібліотека пропонує вам сьогодні впізнати книгу, яка, за відгуками читачів, нагадує "теплий літній спомин".

#впізнайкнигузавідгуками

Цитуємо кілька з них:

"Уся ця історія як теплий літній спомин.

В періоди змін такі історії, які дають післясмак надії, є просто необхідними ліками".

"Книга, як і будинок для трьох сестер, може стати для ваших думок сховком на декілька годин. Як добре б було, якби у кожної людини була така бабуся, такий дім, де тебе люблять безумовною любов'ю, приймають таким, яким ти є, не повчають, не виховують, а обіймають і підтримують".

"Під час прочитання в мені боролися два стани - дочитати, бо до ранку не втерплю, та лягти спати і розтягнути задоволення. Більше, ніж рекомендую!".

Завдання з зірочкою: які ще книги-історії одного літа ви читали?

 

 Вітаємо учасницю біліоквесту #впізнайкнигузавідгуками Ольгу Кордас. 

Книга в подарунок – за відповіді на питання з зірочкою.