Нобелівський комітет 5 жовтня оголосив нового лауреата з літератури — ним став 64-річний норвезький письменник Йон Фоссе за "новаторські п'єси та прозу, що висловлюють невимовне".

 Загадковий письменник, який майже не дає інтерв'ю, має у своєму творчому доробку прозу, поезію, есе, оповідання, дитячі книжки та понад 40 п'єс, за якими поставлено понад тисячу вистав і які перекладено 50 мовами світу.

Найбільш вирізняльною спільною рисою у творчості Фоссе є повторення. Його роботам притаманний мінімалізм: мова у текстах музична, вона працює завдяки простому, невигадливому вибору слів і повторюваному ритму. Особливо в романах і повістях Фоссе історія рухається в цьому ритмі, часто майже безперервно. Хоча часом такий вибір стилістики і буває складним для читачів, мелодія, яку автор створює методом використання слів, зачаровує, і від неї не можна відірватися.

Сюжети Фоссе — зазвичай стримані, зведені до найнеобхіднішого. Попри всю цю простоту, письменник не соромиться звертатися до глибоких тем: народження і смерть, кохання і самотність — до них він неодноразово повертається. У пізніх роботах Фоссе також з'являється певний релігійний ухил, що не дивно, враховуючи, що сам автор є католиком, а у 2011 році був одним з літературних консультантів норвезького перекладу Біблії.

Персонажі у п'єсах Фоссе переважно мають узагальнені імена (Чоловік, Жінка, Мати, Дитина), а самі твори зосереджені на напрузі первісних людських стосунків. За настроєм їм часто притаманний як похмурий, так і комічний тони.

Для самого Фоссе важливі не посил і значення мистецтва, а те, що він називає "тихим голосом": прозріння, щось пережите між рядками, за словами, в екзистенційній тиші.

"Я чую те, що пишу. Але не бачу. Не уявляю. І звідки це береться, я не знаю", — казав Фоссе.

Українською твори письменника та драматурга не видавалися. У журналі "Всесвіт" українською вийшло декілька уривків роману "Ранок та вечір", у перекладі Ірини Сабор. Також на сторінках журналу виходило інтерв'ю Сабор із Фоссе.