Засідання клубу літературних дебютів відбудеться! Запрошуємо всіх поціновувачів
художнього слова 19 жовтня о 17-й в нашу бібліотеку для знайомства з
дебютантами та їх творчістю.
Сьогодні познайомимося з творчістю Дмитра Ніроди та Тетяни
Заводяк.
Дмитро Нірода народився 19 квітня 1992 в с. Пушкіно, що на
Виноградівщині. Вірші пише з дитинства, перший опублікований вірш з`явився,
коли йому було 13, в районному тижневику
«Чорна Гора». У цьому ж віці видав першу поетичну збірку «Рідний край». У
2009-2014 р. навчався в ЛНУ ім. Івана Франка на факультеті журналістики. У 2013
р. у Львові вийшла друга збірка віршів – «Усмішка народжується в тиші». У
студентські роки про його творчість схвально відгукнувся Ігор Калинець. У
2014-2019 р. жив і працював закордоном. Зараз живе та працює в Ужгороді.
Ось що Дмитро
розповідає про себе: „Творчість для мене
– не просто улюблена справа, а те, що виправдовує моє існування. Хочеться
залишити свій слід у поезії, хочеться, щоб твої тексти згадували і читали. Я
романтик і мене надихає краса у всьому. Моя мета – пробудити у людині людину,
яка вміє любити і ненавидіти, плакати і сміятися, мріяти та вірити. Я буваю
відЧАЙдушним і люблю приЧАЇтися, поважаю звиЧАЇ і вивЧАЮ історію революцій. Моя
мова співуЧА Й крилата, наче ЧАЙка, я часто втраЧАЮ віру в людей, але завжди їм
пробаЧАЮ. Я з радістю зустріЧАЮ ранок і влуЧАЮ своєю усмішкою в саме серце
вечора. Я бажаний гість в усіх закладах міста, бо залишаю щедрі ЧАЙові, хоЧА Й
не є надзвиЧАЙно багатим. Я передбаЧАЮ, що цей світ скоро збожеволіє, але все
одно навЧАЮ близьких ним захоплюватися. А ще - я останній романтик, бо вруЧАЮ
свою душу одній жінці і признаЧАЮ її своєю музою, я ніколи не пруЧАЮсь перед
чарами любові. ВбаЧАЮ, що найголовніше правило життя - не витраЧАЙ даремно час.
Якщо зрозумів, хто я - долуЧАЙся до друзів.”
Тетяна Заводяк
"І кожен твір — твоє мале дитя. Твоє продовження, яке
тобою мовить", — пише у одному з віршів ужгородка Тетяна Заводяк.
Вона з дитинства дуже
любила читати й вигадувати різні історії. А у підлітковому віці свої емоції та
думки почала відтворювати у віршах.
Тетяна — дуже творча. Її хобі — вишивка — з часом
перетворилося на професію.
«Я навіть звільнилася з роботи, поринувши у світ вишивки та
рукоділля. Творчий шлях - від вишивки картин до вишивки сорочок, навчання у
студії традиційної закарпатської вишивки "Косиця", співпраця з
творчою майстернею "Коло маків" над створенням дизайнерських сорочок
та суконь в етно стилі. Це стало моїм натхненням, частинкою життя, в якому я
розмальовувала голкою свої кольорові фантазії», — каже поетеса.
Тепер Тетяна активно пише та ділиться своєю творчістю у
соцмережах, бере участь у мистецьких заходах та планує видати першу збірку.
«Людина пише вірші, коли є сильні емоційні переживання.
Часом вони — позитивні. Часом — болючі та травмуючі. Так свого часу віршування
стало для мене терапією у важкі чорні дні… Через вірші я почала потроху
виходити за межі свого панциря, виливати свій біль, проговорювати молитви,
озвучувати мрії, проявляти тепло та світло. У моїх віршах —моя любов до життя
та людей», — ділиться Тетяна сокровенним і запрошує ближче познайомитися зі
своєю творчістю.
Немає коментарів:
Дописати коментар