85 років від дня народження Степана Жупанина

Степан Ілліч Жупанин (18 січня 1936 — 7 січня 2005) — український письменник, професор, доктор наук,педагог. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки. Член Національної спілки письменників України від 1974 року.Заслужений працівник народної освіти України

 Його твори вписано в золоту скарбницю української літератури для дітей, вони введені в шкільні програми та підручники для початкової школи, покладені на музику відомими композиторами.

Час, коли прийшов у літературу С. Жупанин, прийнято означати виразом „хрущовська відлига”, і в творчому доробку поета небагато творів про партійне будівництво.

Поталанило Жупанину й із професією: для поета, що пише для дітей, немає кращого, ніж професія педагога. Працюючи вчителем початкової школи в 60-х роках  в Ільниці  на Іршавщині та у Виноградові, поет продовжував захоплено вивчати  світ дитинства, він бачив того, кому адресував свої вірші. Згодом, уже на посаді доцента, завідувача кафедри, професора Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, поет і далі працював із близьким для себе —вчителем, педагогом, любив відвідувати навчальні заклади. Спілкувався поет шляхетно і толерантно, володів даром доброзичливого та уважного співрозмовника, був чесним, гостро відчував правду і боляче переживав несправедливість.

 Оглядаючи   шістдесятилітній шлях розвтитку  закарпатської літератури для дітей, констатую, що без голосу Степана Жупанина наша література багато б утратила. Степан Жупанин – лауреат найвищої  премії в галузі літератури для дітей — премії імені Лесі Українки, він один з небагатьох закарпатських письменників, чия творчість введена у  шкільні програми. Нарешті це той, кого люблять і читають діти, без чиїх пісень не обходиться жоден дитячий захід.

Перша  збірка Степана Ілліча починається символічно:

Посадив я вишню у саду,

Посадив гіллясту, молоду... 

...Ой не злися , вітре, це дарма.

Не страшна вже вишні і зима.

Сад його поезій – і наш, він завжди теплий, зі щедрим урожаєм, і в цьому поетові Степану Жупанину поталанило найбільше.