середа, 26 серпня 2020 р.

На Запоріжжі 15 серпня стартував мистецький фестиваль ArtForum

 


У Запоріжжі 15 серпня стартував міжнародний мистецький форум ArtForum. Перший день заходу відбувся на острові Хортиця.

У програмі фестивалю, який тривав з 15 по 21 серпня – виставки, лекції та дискусії на мистецьку та економічну тематику, а також роздуми про їхній взаємозв’язок. Загалом в ArtForum взяли участь більше 40 експертів з різних галузей, лідерів думок, українських та закордонних зірок мистецтва.
Це: Ірма Вітовська, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Матвій Вайсберг, Андрій Любка, Олена Придувалова, Олександр Ройтбурд, Андрій Пушкарьов, Галина Дюговська, Володимир Балибердін, Наталія Красильникова, Наталія Склярська, Володимир Омелян, Євген Магда, Микола Балабан, Олександр Палій, Дмитро Буланов, Нікіта Тітов, Анатолій Шерстюк, кінопрограма від Центру Довженко, представники Українського культурного фонду, фонду Креативна Європа, Міністерства культури, представники культурних інституцій та міжнародних посольств, діаспор.

Пройшли виставки картин, панельні дискусії, продаж книжок, показ фільмів, музичні та художні інсталяції.

«Мистецький форум на Хортиці» – це культурна подія національного масштабу у Запоріжжі. Мета форуму – просувати українську культуру на півдні та сході України; знайомити з українським культурним продуктом якомога більше коло людей; надихати та об’єднувати людей на нові звершення.

Андрій Любка про подію.


Погодьтеся, протягом останніх років із Запоріжжя в загальноукраїнський контекст потрапляє небагато новин. А ще менше – новин позитивних, розповідей про успіхи й досягнення, про те, в чому це місто й регіон можуть бути прикладом для всієї країни
Ми не чуємо про амбіцію бути найпотужнішим промисловим центром України, про плани запровадити надсучасні технології, збудувати ІТ-парки, про піонерські проєкти в сфері охорони довкілля, про сміливі архітектурні рішення чи сучасний дизайн, про нову урбаністичну культуру чи залучення інвестицій. Словом, немає такої сфери, в якій Запоріжжя є (чи хотіло б) стати № 1 в Україні.

Як на мене, річ у тому, що це місто ще не до кінця себе усвідомило, проаналізувало й прийняло, а без цього годі будувати якісь плани на майбутнє. Запоріжжя асоціюється з Січчю й козацтвом, дніпровськими порогами й Хортицею, а значить — свободолюбством і характерництвом. А ще — лінією заводських труб на горизонті, з яких у небо лине дим, великими підприємствами, совковим образом міста інженерів і пролетаріату. Обидва ці стереотипи — родом з минулого, і не до кінця характеризують ситуацію сучасну. Та найголовніше питання залишається відкритим — яким Запоріжжя буде в майбутньому, в чому його, так би мовити, суперсила, в чому його «фішка»?

Про те, що це питання уже вирує десь у підсвідомості міста, свідчить подія, яка з розмахом відбувалася в Запоріжжі увесь тиждень — Мистецький форум (ArtForum). Організований місцевими ентузіастами (без участі політиків!), цей форум переслідував дві головні цілі. По-перше, запросити в місто іменитих гостей, яскравих представників сучасної української культури, митців і публічних інтелектуалів, щоб запоріжці могли познайомитися з ними і їхньою творчістю, побачили на власні очі модерну й нешароварну українську культуру. По-друге, поділитися з гостями місцевою енергетикою, показати їм місто й закликати активніше цікавитися цим регіоном, співпрацювати з його середовищами. Словом, закохати гостей у Запоріжжя, в силу Дніпра і Хортиці (і це вдалося!).

Таким чином Мистецький форум став точкою синергії і взаємного зацікавлення, руху назустріч із двох боків: містяни переконалися, що українська культура — сучасна й конкурентна, цікава й багата, а приїжджі митці побачили, що Запоріжжя — це не лише пролетаріат і туга за совком, а й динамічна спільнота думаючих людей, які хочуть змінювати своє місто, наповнювати його українськими сенсами, відкривати його для всієї України.

І що неймовірно тішить — заплановане організаторам вдалося! Я побував на сотнях фестивалів у різних країнах, але з певністю кажу, що запорізький Мистецький форум — один з найкращих. Організаційно, бо все продумано до дрібниць і втілено максимально якісно; репрезентативно, бо список запрошених такий, що йому позаздрить кожен столичний форум; енергетично, бо формат обрано такий, щоб усім вистачило часу на спокійне і вдумливе спілкування. Хочеться подякувати організаторкам — Тетяні Орловій (Запорізький медіа-центр) та Ірасайт Магомедовій (Платформа спільних дій) — за блискучу роботу і привітати їх з безперечним успіхом.

Варто додати, що цей перший форум — сміливий початок, адже він відбувся в той час, коли сотні інших заходів по всій країні було скасовано через пандемію коронавірусу. Вірю, що організаторам вистачить сил і бажання повторити цей успіх і в наступні роки. Бо ж ми живемо в часи, коли для більшості українців слово Хортиця асоціюється тільки з горілкою. І лише коли потрапиш на цей острів, коли ступиш на нього своїми ногами й подивишся на могутній Дніпро — розумієш, що не випадково, ой, не випадково саме ця точка стала місцем сили для України кілька століть тому. Нагадувати про це й намагатися зробити Хортицю й Запоріжжя місцем сили не лише для минулого, а й для українського майбутнього — справді шляхетна місія.









Немає коментарів:

Опублікувати коментар