четвер, 20 серпня 2020 р.

щиро вітаємо нашу колегиню Надію Панчук з виходом нової книги!

 



Нарешті, вийшла друком довгоочікувана книжка поезій Надії Панчук “ЗАПІЗНІЛІ НЕЙТРОНИ”

  у Видавництві Олександри Гаркуші.

 У книжку  увійшли вибрані та нові вірші. 
Розкішна поліграфія – обкладинка з ефектом шовку, атласна стрічка, кремовий папір.
Головні мотиви – Час і людина у ньому, переплетіння історії та мікрокосмосу творення, шукання відповідей на питання, які ми ставимо Часові і Час ставить нам.
Книжку видано за підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА згідно з Програмою підтримки видання творів закарпатських авторів.

Про автора


Надія Михайлівна Панчук (нар. 22 листопада 1940, с. Горинка, Україна) — українська поетеса, член Національної спілки письменників України (1997).
Народилася Надія Михайлівна Панчук народилася 22 листопада 1940 року в селі Горинці Кременецького району Тернопільської області в селянській родині.
Закінчила Дубенське культосвітнє училище (нині коледж). Завідувала сільським клубом, методистом районного будинку культури на Рівненщині.
Закінчила Харківський інститут культури. З 1965 стала завідувати довідково-бібліографічним відділом обласної бібліотеки в Ужгороді, де працює й донині.
З 1976 року Надія Панчук постійно друкувалася. Її вірші і публікації появлялися в обласній та республіканській періодиці, журналах «Дніпро», «Жовтень», «Березіль», «Тиса», у альманахах творчості молодих «Суцвіття» (1977), «Калиновий спів» (1978), «Молодий день» (1979), «Поезія» (1984)…
У газеті «Закарпатська правда» вела щотижневу рубрику «Літературний підвальчик».
Протягом 1983—1986 була постійним автором рубрики «Мости братерства» обласного радіо, де давала поетичні огляди поезій відомих авторів різних народів колишнього Союзу.
В обласній та республіканській періодиці видрукувала низку публікацій про видатних діячів культури і мистецтва Закарпаття.
Авторка поетичних збірок

«На обрії — гори» (1980),
«Ранкові поїзди» (!985),
«Заповідний ліс» (1993),
«VIXI» (1997),
«Дика пряжа» (2000),
«…тільки завтра…» (2003),
«Різні наголоси» (2004),
«Місця надій» (2005),
«Стоп — кадри» (2006) та інші.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар