Бібліотека пропонує книгу Джейн Остін „Переконання”, отриману завдяки Українському інституту книги. 

Роман “Переконання” належить до золотої класики світової літератури та є одним із найбільш автобіографічних творів Джейн Остін (1775—1817). Головна героїня роману Анна Еліот багато в чому схожа на авторку, а розповідь про її кохання дуже нагадує власну історію письменниці. Джейн, як і Анна, закохалася в юнака без статків і розлучилася з ним, піддавшись наполяганням рідних. Але, попри те, що самій письменниці так і не поталанило влаштувати особисте життя, своїй героїні вона дає можливість бути щасливою.

Роман був добре сприйнятий на початку 19 століття. Більша слава прийшла пізніше в цьому ж столітті, продовжилася в 20 і 21 століттях. З тих пір було опубліковано багато наукових дискусій про роботу Остін. Енн Елліот помітна серед героїнь Остін своєю відносною зрілістю. Оскільки «Переконання» — останній завершений роман Остін, він вважається її найдовершенішим написаним романом, що демонструє вдосконалення літературних концепцій, які свідчать про жінку, що наближається до сорока років. На відміну від «Чуття і чуттєвості» та «Гордості і упередження», «Переконання» не було створене на основі чорнових варіантів романів, які Остін написала до 1800 року.

 Вчора в читальній залі бібліотеки відбувся літературний вечір  „Витоки національного відродження” (до 225-річчя видання „Енеїди” Івана Котляревського). Ідуть десятиліття, минають віки, розпадаються і народжуються держави, а нові покоління не перестають захоплюватись творами Івана Петровича Котляревського. Всесвіт українського слова починається саме з нього. Про „Енеїду” розповіла Оксана Кузьма, доцент кафедри української літератури УжНУ. Вона наголосила, що цінність української „Енеїди” в тому, що її написав митець з народу, що не мав своєї державності. Автор добре знав живу розмовну українську мову і нею писав текст, він знайшов код, з допомогою якоко зміг говорити з широкою аудиторією. Поезію читали працівники бібліотеки та вихованці Наталії Якушко. Учасники театральної студії „Синтез” (ПАДІЮН), педагог Світлана Дворцина, розіграли уривки з „Енеїди”. Присутні з задоволенням подивились уривок з чудової української повнометражної мультиплікаційної екранізації знаменитого твору Котляревського „Енеїда”. ЇЇ створив в 1991му  творчий дует мультиплікаторів з Київнаукфільму Володимир Дахно та Едуард Кірич, а також композитор Ігор Поклад. „Енеїда” вважається першим повнометражним мультфільмом незалежної України – національним за змістом і формою. Своїми враженнями про твір Котляревського поділився професор УжНУ Сергій Федака. Вечір доповнила інформативна відео презентація. 

Всесвітній день поезії

 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей.

Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення

про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

 Бібліотека пропонує книгу Поли Мак-Лейн „Паризька дружина”, отриману завдяки Українському інституту книги.

У біографічному романі американської письменниці Поли Мак-Лейн ми знайомимося з іншим Ернестом Гемінґвеєм – таким, яким бачить його перша дружина Гедлі Річардсон. Вони зустрічаються в Чикаґо, коли йому 20, а їй – 28, і незабаром після одруження переїжджають у Париж, щоб реалізувати мрію Ернеста стати письменником та увійти в історію літератури. На фоні Епохи джазу, в оточенні американської богеми «втраченого покоління» на чолі з Ґертрудою Стайн та Фіцджеральдами вони живуть, кохають, танцюють, пиячать, гуляють вулицями Парижа, борються за свої мрії та страждають. Словом, роблять усе можливе, щоб почуватися живими. Саме тоді Ернест пише свій культовий роман «Фієста. І сонце сходить», базований на реальних подіях, і присвячує його Гедлі та їхньому синові Бамбі. 

Українською мовою книжку, що стала бестселером «The New York Times», переклала Ірина Вікирчак.

 Українська поетеса, письменниця та громадська діячка Ліна Костенко сьогодні, 19 березня, святкує свій День народження. Одній із найвідоміших українок сучасності виповнилося 93 роки!

Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентства Януковича.

Десятки років Ліна Костенко є беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців, а її твори знаходять відгук у людських серцях. Українці люблять цю жінку не лише за її великий талант поетеси, а також за незламну позицію — попри все чинити справедливо й говорити правду. 

#бібліотекапропонує книгу Олександера Шугая „Ліна Костенко: я все, що я люблю...”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Олександер Шугай — есеїст, письменник, дослідник, відомий читачам насамперед дослідженнями життя і творчості Івана Багряного. 

Такої книги в історії української літератури досі не було. На цікавій документальній основі, з переконливими реальними фактами і в оригінальній, художньо поданій гостросюжетній формі тут ідеться про те, як в епоху тоталітаризму доводилося потерпати не тільки письменнику, а й редактору видавництва. Викрито зло радянського часу — цензуру. Книга неодмінно стане в пригоді як історикам, так і студентській молоді різних уподобань, широкому колу читачів, особливо ж тим, хто хоче більше знати про наше гірке й героїчне минуле. Текст «роману без брехні», як означив свій твір сам автор, структурно збудовано у формі щоденника кінця сімдесятих і початку вісімдесятих років з усілякими відступами. Це, звісно, зручна модель для викладу мемуарних матеріалів — вона дозволяє «лінійний» переказ подій і вражень поєднати з коментарями пост-фактум, а також із принагідними поверненнями та покликаннями до попередніх чи пізніших дописів.

 Бібліотека пропонує книгу Лорі Голс Андерсон „Говори”, отриману завдяки Українському інституту книги. 

Гостросоціальний роман Лорі Голз Андерсон «Говори» написаний у формі щоденника тринадцятирічної дівчинки. На перший погляд, у ньому показано звичайне шкільне життя американського підлітка, який не надто добре комунікує з учителями, батьками й друзями. Та на цьому тлі перед читачами постає страшна реальність, у якій панує лицемірство, байдужість, егоїзм, емоційне й фізичне насильство. У школі інколи відбувається будь-що — і оточенню байдуже. А в складному підлітковому віці так важко віднайти в собі впевненість, щоб домогтися уваги, навчитися говорити й не боятися. Ця книжка допоможе юнакам та дівчатам розібратися в собі та уникнути помилок, а батькам — зрозуміти власну дитину.

Приголомшливий роман Андерсон засновано на її власних спостереженнях та яскравих образах, завдяки чому авторці вдається привернути увагу до роздумів ображеного підлітка… 

 Увага! Увага! Увага! Запрошуємо на літературний вечір „Витоки національного відродження” (до 225-річчя видання „Енеїди” Івана Котляревського), який відбудеться  22 березня о 16 год.

В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісної "Енеїди" і "Наталки Полтавки".

Всесвіт українського слова починається саме з нього.

Йому не потрібна жодна реклама. Він вміє захопити із першої сторінки, сказане ним запам’ятовується, зринає у свідомості, не відпускає, кличе. Є в його слові своя правда, непідробна свіжість, чесність, щирість, темперамент, суто чоловічий кураж та доблесть серця.

Наразі “Енеїда” Івана Котляревського вважається першим твором нової української літератури. Її багато критикували, ба навіть звинувачували автора у насмішкуватому ставленні до українців, у висміюванні власної історії та культури. Проте з іншого боку, поема просякнута ностальгією за козацькими часами, які тоді сприймалися як зовсім недавнє минуле. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України.