понеділок, 25 січня 2021 р.

Літературний конкурс «Коронація слова» — 2020-2021

 


Тетяна та Юрій Логуші запрошують надсилати рукописи на Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» — 2020-2021.
Прийом рукописів триває по 1 грудня поточного року (*якщо рукопис був надісланий після 1 грудня поточного року, він автоматично буде включений до конкурсних творів наступного року).
Твори на Конкурс можна подавати двома способами: або як і раніше надсилати конверт Укрпоштою; або листом на електронну адресу (е-мейл) номінації.

ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТ КОНКУРСУ

1. На конкурс «Коронація слова — 2020-2021» (далі — Конкурс) приймаємо написані українською мовою рукописи творів (далі — твори) за такими номінаціями:

Романи
Пісенна поезія
Кіносценарії
П’єси
Конкурс малої прози «Як тебе не любити…»
«Правосуддя»

Умови подання рукописів до кожної окремої номінації читайте, натиснувши на її назву (вище).
2. На Конкурс подаються тільки ОРИГІНАЛЬНІ твори, які раніше не друкувалися, не виконувалися публічно, не фільмувалися та не оприлюднювалися (зокрема через Інтернет), права на які не передані іншим (юридичним або фізичним) особам і не будуть передаватися до оголошення результатів Конкурсу на Церемонії нагородження переможців.(Інсценування, адаптації для театру та кінотвори інших авторів членами журі розглядатися не будуть).
3. Щоб надіслати рукопис, обирайте зручнішу для себе форму подання: традиційну, як і в минулі роки УКРПОШТОЮ, або надсилайте рукопис на eлектронну адресу Конкурсу на відповідну номінацію.(Якщо поданий на e-mail рукопис не відповідає вимогам Конкурсу, він не буде включений до складу учасників).
4. Результати Конкурсу визначає авторитетне журі. Переможці оголошуються на Церемонії нагородження та висвітлюються в засобах масової інформації.З огляду на велику кількість поданих рукописів, твори не рецензуються та не повертаються (залишайте в себе копію), листування з авторами не здійснюється.
5. Твори переможців Конкурс пропонує видавництвам, кінопродюсерам, кіностудіям, театрам, композиторам, з якими автори особисто домовлятимуться надалі про умови співпраці.
6. Конкурс не спонсорує подальшу долю твору. Конкурс може надавати додаткову промо-підтримку (презентації, форуми, прес-конференції, промо-тури, автограф-сесії тощо) для книг, фільмів, вистав, пісень, що будуть створені за конкурсними творами, на яких розміщено логотип Коронації слова.
7. Автор може подавати свої твори на Конкурс повторно до моменту отримання Першої премії в тій номінації, на яку подається та має право й надалі подавати твори на номінації, в яких не отримував Першу премію.
Для володарів Перших премій проводиться окремий конкурс – «Гранд Коронація 2020-2021» кожні 5 років. Наступна «Гранд Коронація» відбудеться в 2021 році.
8. Переможці Конкурсу отримують оголошені грошові премії (з яких вираховуються податки). Згідно з законом України «Про захист персональних даних» автори надають організаторам необхідні документи.
9. Конкурс розглядає всі подані твори як такі, що захищені авторським правом.У випадку адаптації, інсценування творів інших авторів необхідний дозвіл автора первинного тексту.
Примітка. Реєстрація (передача) авторських прав на твори є повноваженнями авторів творів та здійснюються авторами незалежно від конкурсу. Допомогу в реєстрації авторських прав Ви можете отримати в юридичного партнера конкурсу — Юридичної фірми «Гелон» тел.: + 38 (044) 592-85-45

Спеціальні Відзнаки:

від Софії Філоненко за найкращу рецензію на «коронований твір»
від Олени Осмоловської за кращі Інклюзивні оповідання «Terra інклюзія» (koronatsiya.inclusion@gmail.com);
відзнака Володимира Івасюка.
вибір видавця, вибір режисера, вибір композитора;
«Найглибше та найґрунтовніше дослідження історії свого роду» в публіцистичному, науковому чи журналістському стилі, доповнене генеалогічним деревом і фотографіями, від Лесі Воронюк та Всесвітнього дня вишиванки;
переклад українських творів іноземними мовами;
переклад українською мовою зарубіжних хітів з дотриманням авторських прав та договорів;
міжнародний вибір (твори від українців, що живуть за кордоном);
«Золотий Пістоль» Андрія Кокотюхи за найкращий гостросюжетний роман (детективний, пригодницький, авантюрний, трилер, хорор);
від Олександра Вільчинського за кращий твір на воєнну тематику;
від Тараса Демкури за кращий твір про житття та творчість Йогана Георгія Пінзеля;
від Дари Корній та Тали Владмирової «Сучасне українське фентезі»;
від Ніки Ніколео та Львівського жіночого клубу за найкращий твір про кохання;
від Ольги Бондар за відверте та зворушливе висвітлення соціальної проблеми в романі;
конкурс кримськотатарської сучасної прози та поезії «Sözün küçü — Сила слова» (у партнерстві з Ісламським культурним центром м. Києва);
від Бердянського державного педагогічного університету за кращий «мариністичний» твір.


вітаємо Петра Ходанича

 


Вітаємо Петра ХОДАНИЧА  із високою відзнакою - присудженням почесного звання Заслужений майстер народної творчості України. 

Його знають як прозаїка, драматурга, літературо- і мистецтвознавця, він кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Він член Національної спілки письменників України (1984), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1995). Один із засновників Об’єднання професійних художників Закарпаття. Лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2017).
У своїй творчості митець звертається до народної тематики, демонструє етнопобутові та культурні традиції закарпатців. Скульптор зумів викристалізувати власний авторський стиль, що вирізняє його з-поміж інших майстрів. Формуванню мистецького «Я» сприяла робота у Закарпатському комбінаті Художнього фонду України з Ф. Манайлом, А. Коцкою, В. Свидою.
Майстер працює у галузі монументально-декоративного сакрального різьбярства – автор іконостасів, гербів, престолів, жертовників тощо у сакральних спорудах краю. Крім того, різьбяр розробив проект реконструкції іконостасу церкви Святого Духа у Колочаві.


З 1973 року Петро Ходанич – активний учасник обласних та республіканських виставок (Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія). Твори малої дерев’яної пластики скульптора зберігаються у приватних колекціях України, Угорщини, Словаччини, Франції, Італії, Англії, Ізраїлю, США.



Більше сорока років він успішно працює на ниві мистецтва як скульптор, різьбяр, зокрема сакральних творів, а в його літературних творах постійно присутні образи митців. Він автор багатьох видань та статей з питань мистецтва, мистецької освіти.


23 січня – 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини

 «В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням» (Василь Стус).


Український поет, публіцист, перекладач, державний та громадський діяч Павло Григорович Тичина народився 23 січня 1891 року в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Пройшовши проби голо­су, у 1900 році став співаком архієрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова й одночасно навчався в Чернігівському духовному училищі. У 1907-1913 рр. – студент Чернігівської духовної семінарії. Після закінчення семінарії вступив до Київського комерційного інституту, але не закінчив його. Одночасно працю­вав редактором газети «Рада», технічним секретарем редакції журналу «Світло» (1913-1914 рр.), помічником хормейстера в театрі М. Садовського (1916-1917 рр.). У 1917 році став членом редколегії газети «Рада».
Великий вплив на поета-початківця мала зустріч з українським письменником Михайлом Коцюбинським, літературні суботи якого він регулярно відвідував і саме на них він почав читати свої вірші. Михайло Коцюбинський був першим, хто помітив талант юнака. У 1912 році в першому номері журналу «Літературно-науковий вісник» уперше надруковано вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить». У 1918 році закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (фактично вийшла в  1919). У 1920 році виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг». У 1923 році поет пере­їздить до Харкова, стає членом редколегії щомісячника «Червоний шлях», входить до літературної організації «Гарт», а з 1927 року – до ВАПЛІТЕ («Вільна академія пролетарської літератури»). Наступного року вихо­дить збірка «Вітер з України».
У добу тоталітаризму поетові довелося вибирати між життям і поезією. Це був час жорстоких страждань та душевних зламів. У віршах Павла Григоровича Тичини починає з’являтися суміш нещирості й напіввимушеності. За оптимістичними картинами радянської дійсності, що постають з його поезій, сто­їть великий біль справжнього митця. До передвоєнних збірок поета належать: «Чернігів» (1931 р.), «Партія веде» (1934 р.), «Чуття єдиної родини» (1938 р.), «Сталь і ніжність» (1941 р.). Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга». Найфундаментальнішим твором Павла Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом усього життя.
Павло Григорович був дійсним членом Академії наук України (1929 р.).  Павло Тичина писав не тільки вірші, а був і перекладачем: досконало володів болгарською, вірменською, французькою і турецькою мовами.
Помер Павло Григорович Тичина 16 вересня 1967 року.



пʼятниця, 22 січня 2021 р.

вітаємо з днем народження Олександру Гаркушу!

 Сьогодні день уродин святкує Олександра Гаркуша!


Приватне «Видавництво Олександри Гаркуші» засноване у 2005 році. Очолюють видавництво фахівець поліграфічної справи, художник-графік Олександра Гаркуша (закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва ім. А. Ерделі та Українську академію друкарства у Львові) та Олексій Гаркуша (за освітою – економіст).
Уже за два роки діяльності видавництво отримало першу відзнаку на щорічному  Всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2007» за альбом «Адальберт Ерделі», який виборов друге місце серед найкращих книжок країни у своїй номінації.
Різножанрові книги видавництва отримували відзнаки на обласних книжкових конкурсах («Книжковий Миколай», «Книга-Фест»), відзначені обласними преміями в галузі літератури ім. Ф. Потушняка та преміями в галузі мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі, Літературним фондом (Братислава, Словаччина, 2014).

Щиро вітаємо пані Олександру)))



четвер, 21 січня 2021 р.

85 років від дня народження Степана Жупанина

Степан Ілліч Жупанин (18 січня 1936 — 7 січня 2005) — український письменник, професор, доктор наук,педагог. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки. Член Національної спілки письменників України від 1974 року.Заслужений працівник народної освіти України

 Його твори вписано в золоту скарбницю української літератури для дітей, вони введені в шкільні програми та підручники для початкової школи, покладені на музику відомими композиторами.
Час, коли прийшов у літературу С. Жупанин, прийнято означати виразом „хрущовська відлига”, і в творчому доробку поета небагато творів про партійне будівництво.
Поталанило Жупанину й із професією: для поета, що пише для дітей, немає кращого, ніж професія педагога. Працюючи вчителем початкової школи в 60-х роках  в Ільниці  на Іршавщині та у Виноградові, поет продовжував захоплено вивчати  світ дитинства, він бачив того, кому адресував свої вірші. Згодом, уже на посаді доцента, завідувача кафедри, професора Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, поет і далі працював із близьким для себе —вчителем, педагогом, любив відвідувати навчальні заклади. Спілкувався поет шляхетно і толерантно, володів даром доброзичливого та уважного співрозмовника, був чесним, гостро відчував правду і боляче переживав несправедливість.
 Оглядаючи   шістдесятилітній шлях розвтитку  закарпатської літератури для дітей, констатую, що без голосу Степана Жупанина наша література багато б утратила. Степан Жупанин – лауреат найвищої  премії в галузі літератури для дітей — премії імені Лесі Українки, він один з небагатьох закарпатських письменників, чия творчість введена у  шкільні програми. Нарешті це той, кого люблять і читають діти, без чиїх пісень не обходиться жоден дитячий захід.
Перша  збірка Степана Ілліча починається символічно:
Посадив я вишню у саду,
Посадив гіллясту, молоду... 
...Ой не злися , вітре, це дарма.
Не страшна вже вишні і зима.
Сад його поезій – і наш, він завжди теплий, зі щедрим урожаєм, і в цьому поетові Степану Жупанину поталанило найбільше.


 

вітаємо з ювілеєм Василя Габорця!

 Закарпатський поет Василь Габорець відзначає 85-ліття

Наділений талантом і працьовитістю, він вражає фантастичною відданістю своїм естетичним ідеалам і їх послідовним наполегливим втіленням. Усе життя його позначене невтомною працею, прагненням якомога повніше реалізувати свої наміри, спрямовані на піднесення культури й самосвідомості народу.
В. Габорцю присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України (1979), нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
Бажаємо ювілярові бадьорого настрою, натхнення, нових творчих злетів, здійснення світлих мрій, яких у Василя Степановича так багато. а також невичерпної молодості душі на довгі роки. 




невідома Леся Українка

 


Ім’я Лесі Українки знайоме кожному зі шкільних років. Але у кожної людини в житті є моменти, коли вона проживає по-новому твори, знайомі з дитинства. Пропонуємо вам поділитись з нами вашими відкриттями „особистої” Лесі Українки і прочитати свій улюблений твір ( уривок з нього). Присилайте відео (до 3-х хв..) в особисті повідомлення на сторінку у ФБ нашої бібліотеки до 20-го лютого.


середа, 20 січня 2021 р.

На Закарпатті стартує ІV Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея

 У 2017 році з нагоди 95-річчя дня народження відомого українського прозаїка, лауреата Шевченківської премії Івана Чендея родина письменника заснувала і щорічно проводить Всеукраїнський літературний конкурс малої прози з метою заохочення розвитку української літератури у цьому жанрі, вивчення творчої спадщини Івана ЧендеяМіжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея оголошує прийом робіт на IV Всеукраїнський літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея. Цього року прийом творів розпочинається 20 січня, а завершиться – 20 квітня. Конкурс проводиться у двох номінаціях:

1) Мала проза – приймаються неопубліковані раніше твори українською мовою обсягом не більше 20 тисяч знаків з пробілами.

2) Чендеєзнавство – стаття, відгук, наукові роботи, які раніше не публікувалися або були опубліковані упродовж трьох останніх років.

Подавати твори слід в електронному вигляді на електронну адресу: konkurschendej@gmail.com

Роботи подаються на конкурс анонімно. Анкета учасника може бути прикріплена до листа окремим файлом. До участі у конкурсі у кожній номінації можна подавати лише один твір.

Лауреати конкурсу повідомляються про результат персонально після ухвалення рішення журі. У кожній номінації буде визначено переможців — 1, 2, 3 місця, — які отримають диплом і спонсорські подарунки. Вручення нагород відбудеться на садибі Івана Чендея в Ужгороді під час заходів «Чендей-Фесту»

За словами директора Міжнародного благодійного фонду імені Івана Чендея Івана Трещака, кожні п’ять років планують видавати збірник із найкращими творами конкурсантів.

понеділок, 18 січня 2021 р.

новинки інтелектуальної прози

 

Жауме Кабре «Голоси Памано»
ФОЛІО

Романи Кабре – це інтелектуальна насолода. Багатошарові, атмосферні, мудрі – вони порушують питання історичної пам’яті, особистого вибору, добра та зла. Один із найпотужніших творців каталанської прози, Кабре пише книжки, які залишають по собі рій думок у голові – цінна якість для сучасної літератури. Роман «Голоси Памано» вийшов 2004 року, встановивши в Іспанії рекорд із кількості проданих примірників – 100 000 екземплярів. Книжку перекладено понад двадцятьма мовами, перелік яких незабаром поповнить і українська. Твір має три сюжетні лінії, що розвиваються в різний час: перші роки режиму Франко, перехід Іспанії до демократії, сучасність. Про який період не йшлося б, завжди знайдуться люди, здатні на героїзм серед відчаю, як і на підлість і зраду. Кабре пише про людську силу та слабкість, таємниці й пошук правди, створюючи з голосів своїх героїв стрункий хор, якому підкоряється художня гармонія.

Чекайте виходу книги в травні 2020-го

Марлон Джеймс «Чорний леопард, рудий вовк»
«ЖОРЖ»

Марлон Джеймс із тих авторів, чиї книжки або люблять, або не читають узагалі. Він – один із небагатьох сучасних авторів, які приділяють особливу увагу наратору. Якщо у творі їх декілька, скажімо, мова кожного буде унікальною, якщо один – події подаватимуться з його точки зору з особливостями світосприйняття й навіть лайки. Так було в романі «Коротка історія семи вбивств», за який автор отримав Букерівську премію 2015 року, так є і в «Чорному леопарді, рудому вовку». Сам твір позиціюється як фентезі й переносить читача на простори, що нині входять до Нігерії. За історією про Слідопита, який опинився у в’язниці й має розповісти про пошуки одного хлопчика, криється текст про пошук миру у світі, що загруз у війні та злості. Це водночас пригодницький роман і філософська притча, що розпочне цілу трилогію.

ДАТА ВИХОДУ: червень

Колсон Вайтхед «Нікелеві хлопці»
«КНИГОЛАВ»

Уже знайомий українському читачу автор. Вайтхед двічі отримав престижну Пулітцерівську премію: 2017 року – за роман «Підземна залізниця» та 2020-го – за книжку «Нікелеві хлопці». Письменник продовжує оповідь про країну та суспільство, що «засновані на геноциді, убивствах і рабстві». Події роману відбуваються у 1960-х роках. Чорношкірий хлопець Елвуд дуже добре вчиться, після школи працює, не лізе в бійки та є прикладом для інших. Він вступає в коледж, що в ті роки було винятком із правил. Життя Елвуда змінює випадок, через який він опиняється в жахливому місці – школі-інтернаті для хлопчиків, по суті – виправній колонії. Головний герой буде боротися за життя та свободу, справедливість і людську гідність.

ДАТА ВИХОДУ: вересень



пʼятниця, 15 січня 2021 р.

цікава знахідка на Замковій горі

 

На території Замкової гори в Ужгороді археологи знайшли монету, котру визнано найраннішою середньовічною нумізматичною памяткою, знайденою на території замку.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив археолог, кандидат історичних наук, завідувач Археологічною музею ім. проф. Е.Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес.
“Під час археологічних розкопок, що проходили на території Ужгородського замку в 2019 роціі ми знайшли унікальну для нас середньовічну монету. Вона наразі виступає найбільш ранньою в середньовічній нумізматичній колекції цієї території.” - повідомив Мойжес.
Він зазначив, що монета – срібна, у відмінному стані, не потерта, що свідчить про те, що вона мало була у вжитку і скоріше за все, була досить швидко загублена.
“На аверсі монети по колу маємо надпис, схожий на CALMAN RE(X), а по центру зображена голова. Це дає нам змогу говорити про те, що ця монета – денар Угорського королівства часів Калмана, котрий правив у 1095-1116 рр. і був одружений з дочкою київського князя Володимира Мономаха,” - пояснює Мойжес.
З його слів, монета не пов'язана із замком чи замковою церквою, вона відноситься до одного із культурних шарів, яких є кілька на замковій горі в Ужгороді.
“Монета загублена на початку 12 ст., коли на горі було городище, яке, судячи з нових археологічних матеріалів, могло існувати вже з кінця 10 ст. Ця монета була виявлена разом із рядом інших знахідок – уламки кераміки, лунниця, що має аналогії та датується другою половиною 10 ст., ще одна монета 12 ст., наступника Калмана, тощо. Це дає нам підстави говорити про те, що саме Замкова гора в Ужгороді є місцем, де знаходилося те саме городище Унг, щодо локалізації якого досі тривають суперечки між істориками. Фортифікації цього городища мали бути розташовані на території замку, але пізніше зруйновані в процесі чисельних пізніших перебудов“ - появнив Мойжес.
Щодо самої монети, то вона передана і перебуває на постійному зберіганні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.
Монета експонується на виставці «Артефакти середньовічної церкви», розташована у вітрині з нумізматичною колекцією під номером один.


четвер, 14 січня 2021 р.

Незабаром з'являться 10 тематичних туристичних маршрутів Ужанською долиною

 


Незабаром на Закарпатті з'являться 10 тематичних туристичних маршрутів Ужанською долиною. Завдяки новому проєктові громадської організації “Щасливі діти” усі охочі матимуть змогу пізнавати історичні, архітектурні, культурні та гастрономічні родзинки колишніх Ужгородського, Великоберезнянського та Перечинського районів.

"Пізнай Ужанську долину" поєднає безкоштовні пішохідні, велосипедні та автомаршрути, які розробили місцеві екскурсоводи.

“Ми, як екскурсоводи, володіємо інформацією зі свого боку. Але завжди добре, коли люди, так би мовити зсередини, вносять своє бачення і дають поради. Їхня зацікавленість має бути на високому рівні, адже кінцевий продукт – розроблені маршрути та сувенірні набори напряму сприяють покращенню економічної ситуації того чи іншого населеного пункту”, – прокоментував екскурсовод Владислав Товтин.

Представників територіальних громад Ужгородського району планують залучати і до промоції.

Проєкт «Промоція історико-культурної та природної спадщини Ужанської долини через формування нових партнерств і створення спільних продуктів» реалізовує громадська організація «Щасливі діти» у партнерстві з ГО «Асоціація фахівців туристичного супроводу Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду.

бібліотека рекомендує

 

Юрій Еррера «Знаки, що передуватимуть кінцю світу»
DEINDE PUBLISHING


ДАТА ВИХОДУ: березень

Говорити про складне в різних регістрах – творчий принцип мексиканського письменника, з книжками якого українському читачеві ще не доводилося стикатися. Визнаний на батьківщині, перекладений у Європі та США, Еррера має лаконічний стиль, стриманий, але такий, що запрошує читача заповнити власними емоціями запропоновану автором історію. Автор пише про те, що є найбільш актуальними проблемами для Мексики: насилля, торгівлю наркотиками, бідність. Але головним для нього є сам процес оповіді, адже він дає можливість інтерпретувати реальність, критикуючи ті чи інші її явища. «Знаки, що передуватимуть кінцю світу» – роман, що поєднав міфологію доколумбівської Америки з пошуком щастя сучасної людини, щоб переосмислити тему еміграції.


середа, 13 січня 2021 р.

книги, що побачать світ 2021-го

 

Маріо Лєві «Я зробив вам пандіспанью»

«АЛЕМАК»


Попри те, що Лєві дозволяє собі небачено великі, як для сучасного автора, творчі паузи між книжками, що можуть тривати п’ять чи навіть сім років, у себе на батьківщині він залишається одним із найбільш значущих прозаїків. Тому варто скористатися нагодою й познайомитись із зіркою турецької літератури, якщо не встигли зробити це, прочитавши роман «Стамбульська казка». Обравши центральною темою колективну пам’ять, вигнання та збереження культурного коріння, Лєві створює «кулінарний» роман, у якому страви єврейської кухні є «дорогоцінною спадщиною», яку «передавали від покоління до покоління, від жінки до жінки, заради того, щоб зберегти й підтримати наше суспільство й нашу віру». А ще це історія про дорослішання, виживання та відвагу протистояти щоденним труднощам.

Джанет Вінтерсон «Пристрасть»
«ВАВИЛОНСЬКА БІБЛІОТЕКА»


ДАТА ВИХОДУ: лютий

Будь-яка книжка Вінтерсон – це завжди про любов. Почуття, якого прагне кожна людина, не буває різних відтінків. Але прекрасна, поетична Джанет володіє талантом фарбувати любов у світло, яке пронизує читача, залишаючись жаринкою, що за потреби може перетворитися на полум’я. Нарешті одна з найкращих британських авторок буде перекладена українською! Твори Вінтерсон охоплюють теми гендерної полярності, тілесності, гомосексуальності, сексуальної ідентичності, але передусім її книжки – відверті, витончені оповіді, що зачаровують. «Пристрасть» вийшла друком 1987 року. Стилізація під історичний роман (події відбуваються за часів Наполеона, на початку XIX століття) дає письменниці можливість додати минулому магії. У її романі донька гондольєра вміє ходити по воді, а серце закоханої людини можна отримати як виграш у казино. Красива історія про пристрасть, що «не стільки емоція, скільки доля».

Сюзанна Кларк «Джонатан Стрендж і містер Норрелл»
«РІДНА МОВА»


ДАТА ВИХОДУ: лютий

1806 рік. Англія. Магія померла. Залишилися лише її теоретики, які збираються в товариства, щоб поміркувати на важливі філософські теми, обговорити канонічні праці й побідкатись, що світ уже не той… Одне з таких діє в Йорку. На подив поважного товариства стараннями двох його наполегливих членів вдається довести, що практична магія існує. Так читач знайомиться з містером Норреллом, який воскрешатиме померлих і зробить володіння чарами респектабельним заняттям. Джонатан Стрендж, завдяки своїм магічним здібностям, допоможе британській армії перемогти Наполеона в битві під Ватерлоо. Разом ці маги боротимуться проти пітьми, що своїми підступами зажене їх обох у кут. Сюзанна Кларк створила чудовий роман, що поєднав фантастику з історичним романом, мовою та оповіддю стилізований під твори Дікенса.







вівторок, 12 січня 2021 р.

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2020» оголосив короткі списки


 Пропонуємо вашій увазі номінацію „Красне письменство”. І з гордістю повідомляємо про присутність в списку роману нашого земляка Андрія Любки в розділі  Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія.


Софія АНДРУХОВИЧ. Амадока. – Л.: Видавництво Старого Лева, 832 с.(п)
Тимофій ГАВРИЛІВ. Небо над хварами. – Іван-Франківська: Лілея-НВ, 176 с.(п)
Марина ГРИМИЧ. Юра. – К.: Нора-Друк, с.(п)
Сергій ЖАДАН. Хлібне перемир’я. – Чернівці: Meridian Czernowitz,128 с.(с)
Оксана ЗАБУЖКО. Планета Полин. – К.: Комора, 384 с.(п)
Олесь ІЛЬЧЕНКО. Порт Житана. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 256 с.(п)
Андрій КУРКОВ, Юрій ВИННИЧУК. Ключі Марії. – Х.: Фоліо, 576 с.(п)
Андрій ЛЮБКА. малий український роман. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 208 с.(п)
Василь МАХНО. Уздовж океану на ровері. – К.: Yakaboo publishing, 336 с.(п)
В’ячеслав МЕДВІДЬ. Потьма. Книга пришт. – К.: Києво-Могилянська академія, 172 с.(п)
Галина ПАГУТЯК. Путівник розгублених. – Л.: Піраміда, 160 с.(п)
Василь СЛАПЧУК. Роман & Роман. – К.: Рідна мова, 592 с.(п)
Гаська ШИЯН. За спиною. – Х.: Фабула, 352 с.(п)
Василь ШКЛЯР. Треба спитати у Бога. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 320 с.(п)

що читати в 2021-му році?

 Знайомимо читачів з новинками, що побачать світ цього року українською.

Майкл Шебон «Телеграф авеню»
«ФАБУЛА»


ДАТА ВИХОДУ: лютий

Друга книжка Майкла Шебона, американського письменника, без якого уявлення про кілька десятиліть цієї національної літератури було б неповним, готується до перекладу українською. Роман «Телеграф авеню» побачив світ 2012 року й порушив питання расової дискримінації у США. Його головними героями стали друзі Арчі та Нет, які багато років тримають магазин платівок. Вони – професійні колекціонери, що особливо не турбуються про успішність свого бізнесу, адже фанк, джаз і блюз давно заволоділи всіма їхніми думками. Поруч із крамницею планують побудувати сучасний розважальний центр, що ставить під загрозу існування справи всього життя друзів. Це лише одна із сюжетних ліній цієї мудрої книжки про те, що від раси людини не залежать її почуття та вчинки.

Маргарет Етвуд «Орикс і Деркач»
«КЛУБ СІМЕЙНОГО ДОЗВІЛЛЯ»


ДАТА ВИХОДУ: січень

«Прибережні водоносні шари стали солоними, північна вічна мерзлота розтанула, величезна тундра булькала метаном, посухи на континентальних рівнинах тривали й тривали, азійські степи перетворилися на піщані дюни», – потім закінчилась їжа, почалась пандемія смертоносного вірусу… Людство опинилось перед загрозою зникнення. Навіть експерименти з генною інженерією виявилися не такими страшними, як злий геній конкретної особи, яка здатна знищувати інших заради відчуття вищості та контролю. Етвуд розповідає історію Сніголюда – самітника, який став свідком падіння старого світу і, можливо, тим, хто почне відлік нового часу. Філософський постапокаліпсис, що здається більш пророчим, ніж «Оповідь служниці».

Ніл Стівенсон «Снігопад»
«ВИДАВНИЦТВО ЖУПАНСЬКОГО»


ДАТА ВИХОДУ: березень

Щодо визначення жанру роману Стівенсона думки знавців фантастики розбігаються: одні вважають твір класикою кіберпанку, інші – пародією на нього. Але це аж ніяк не впливає на той факт, що «Снігопад» є своєрідним узагальненням почуттів і страхів людини 1990-х, яка опинилась перед обличчям майбутньої глобальної комп’ютеризації. Події роману відбуваються після світового економічного колапсу. Через нього, скажімо, територію США поділили клани та корпорації. Приватні армії та індивідуальний суверенітет призводять до розквіту анархо-капіталізму… Попереду ж – інформаційний і мережевий апокаліпсис, який настане, якщо Хіро, непомітний у звичайному житті, але талановитий мешканець віртуальної реальності, не візьметься за порятунок світу.






понеділок, 11 січня 2021 р.

Ужгородський скансен працює під час локдауну: як приймають відвідувачів

 


Музеї просто неба можуть працювати в період локдауну. Про це повідомив голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков з посиланням на головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. Ужгородський скансен приймає відвідувачів до 17 години.
Заходити в будиночки у "старому селі" можна, — повідомив старший науковий співробітник музею Дмитро Магаляс. Біля хатинок є розмітка для дотримання дистанції. А в приміщення музею, де відбуваються виставки, заходити зараз не можна. "Всі виставкові зали повністю закриті, тобто для відвідування людей вони недоступні. Територія працює, але теж є нюанси. До прикладу, одна особа може розміщуватися, скажімо так, на 10-ти квадратних метрах музею. І якщо ви підходите до будь-якого об’єкту нашої експозиції на території музею, то там є табличка із застереженням, що не більше трьох осіб на об’єкт", — каже Дмитро Магаляс.


За словами Дмитра Магаляса, під час локдауну екскурсоводи в музеї не працюватимуть.






середа, 6 січня 2021 р.

журналістська премія

 


Журналістську премію імені Йосипа Терелі буде вручено на Закарпатті всьоме

Закарпатець Йосип Тереля увійшов в історію, як мученик за Христову віру.

Ім'я закарпатця Йосипа Терелі добре відоме не лише в Україні. Він був захисником прав віруючих, жертвою каральної психіатрії, автором і розповсюджувачем самвидаву в часи СРСР. Дисидентом, котрий 23 роки відсидів у в'язницях за антирадянську, релігійну та націоналістичну пропаганду. У християнському світі його ще знають як пророка, який передрікав світові катаклізми на початку ХХІ століття. Це при тому, що був він сином високопоставлених комуністів, відповідальних за боротьбу з релігією і націоналізмом.

Мукачівська греко-католицька єпархія оголошує про проведення чергового конкурсу імені Йосипа Терелі. Премію імені видатного закарпатського в’язня сумління та правозахисника вручають щодва роки за кращі журналістські матеріали, пов’язані з духовним життям краю, історією, видатними постатями. Надруковані статті приймаються в єпископській резиденції біля Ужгородського кафедрального собору (площа Андрея Бачинського, 1), матеріали електронних ЗМІ слід надсилати на адресу nilyuriyofm@gmail.com з поміткою «На премію імені Й.Терелі». Термін подачі до 10 січня 2021 року.

6-го січня 1938 р. народився Василь Стус

 6-го січня 1938 р. народився Василь Стус, поет, літературознавець, перекладач, публіцист, правозахисник, один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

Ім’я Василя Стуса вже давно вийшло за межі України, ставши знаковим в інтелектуальних колах світу, символом нескореності України, гідності Людини, яка виборола право лишатися нею в нелюдських обставинах. Василь Стус - поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, Герой України, совість української нації.
Поет жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує - Свободу, Незалежність, Право на рідну мову, Історичну пам’ять, Самобутню культуру. Як письменник і громадянин він належить до духовних лідерів українського народу, актуальність яких із плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги, бо сьогодні він єднає два віддалені регіони — Поділля й Донеччину, ніби стверджуючи своєю долею ідею соборності України.

Сховатися од долі — не судилось.
ударив грім — і зразу шкереберть
пішло життя. І ось ти — все, що снилось
як смерте існування й життєсмерть.
Тож іспитуй, як золото, на пробу
коханих, рідних, друзів і дітей:
а чи підуть крізь сто твоїх смертей
тобі услід? А чи твою подобу
збагнуть — бодай в кінці життя?
Чи серцем не жахнуться од ознобу







вівторок, 5 січня 2021 р.

Щиро вітаємо з ювілеєм Івана Ребрика

 5-го січня Івану Ребрику - 60!

Культурно-мистецький простір Закарпаття важко уявити без двох талановитих людей — Івана й Наталії Ребриків. Це родина, яка офірує культурі, освіті й просвіті рідного краю свої таланти, прагнення, фізичні й душевні сили. Їхні знання, набуті за роки копіткої праці, — унікальні. Пані Наталя і пан Іван готові ділитися ними задля становлення й збереження української ідентичності і Срібної Землі, і всієї України.
Іван Михайлович Ребрик — відомий закарпатський поет, видавець, засновник ужгородського видавництва “Ґражда”, редактор науково-мистецького часопису “Екзиль”. Наталія Йосипівна — відмінник освіти України, кандидат філологічних наук, доцент кафедри культури та суспільно-гуманітарних дисциплін, проректор із науково-педагогічної роботи Закарпатської академії мистецтв.
Відповідно виховані й діти: син Андрій Ребрик — голова Закарпатського обласного осередку Пласту-НСОУ, викладач української мови та літератури, найкращий помічник батька у видавничій справі. Донька Олеся — поетеса, випускниця Львівського національного університету імені Івана Франка, дослідниця закарпатської літератури… 


понеділок, 4 січня 2021 р.

У Мукачеві палац князів Ракоці перетворять на туристичну атракцію

 

У Мукачеві планують відреставрувати палац князів Ракоці, перетворивши його на ще один туристичний "магніт" Закарпаття.

"Палац Ракоці з історичною назвою "Білий дім" в Мукачеві стане ще однією туристичною меккою краю. Двоповерховій будівлі понад три століття, попри свій поважний вік будинок у чудовому стані, а всередині досі зберігся інтер'єр тих часів: хрестові зводи, старовинні інтер’єри з ліпниною, камін, люстри. Після реставрації у будинку облаштують музей родини Ракоці та експозицію для прийому поважних гостей", – йдеться в повідомлення. За словами директора ММКП "Мукачевопроект" Івана Черепані, планується відреставрувати фасад будівлі палацу, закупити музейний інвентар та обладнання, розробити інтер’єр приміщень, музейних кімнат, камінної зали. Будинок, який свого часу слугував міською резиденцією князям Ракоці, мають намір відреставрувати вже наступного року.

Як відомо, палац збудували 1667 року князі трансільванської династії Ракоці. Вони проживали в ньому до 1711 року. Потому палац спочатку перейшов у власність імператора Австрії, а 1728 року був переданий разом із величезними земельними угіддями в подарунок німецькому графу Шенборну-Бухгейму. "Білий палац" використовувався для урочистих прийомів знаті та іноземних послів.

У ХІХ столітті у палаці розміщувалася експозиція Мукачівського краєзнавчого музею, який заснував відомий закарпатський археолог Тиводар Легоцький. Там була і канцелярія графа Шенборна, де працював юристом Легоцький. Із 1945 року у стінах палацу розміщувався штаб військового з'єднання радянської армії. Потім тут базувалася одна з середніх шкіл міста.

У 1979 році в палаці було відкрито першу на Закарпатті дитячу художню школу імені Мігая Мункачі.