неділю, 28 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Ірини Говорухи „Митець повинен мати долю”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Будь-яка країна — це передовсім земля. Ґрунт, небо, висока чи низька трава. Бірюза моря, шпаркість піску, підхмар’я гір. Пшениця, бананові плантації, кремезні фіорди. Територія та

й годі. Унікальною, особливою і неповторною її роблять саме люди. Ось чому й Україна така самобутня. Бо в ній живуть працьовиті, талановиті та незламні українці. Будь-коли, навіть у нестерпно важкі часи, вони вирощували хліб, квіти, яблука... Писали полотна, музику, вірші. Будували, лікували, розгадували автоімунні хвороби та рятували світ від епідемій.

Зводили прибуткові будинки. Розробляли пристрої нічногобачення та човни, що літають.

Об’єднує їх лише одне — безперечний талант і велика любов до України..

четвер, 25 квітня 2024 р.

  26 квітня, у світі вшановують пам’ять про Чорнобильську катастрофу та про жертв радіаційних аварій і катастроф. Ця подія нагадує про небезпеку використання атомної енергетики, про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які вона принесла довкіллю та людям. Саме цього дня 1986 року сталася найпотужніша і найбільша катастрофа, яку коли-небудь спричиняв мирний атом, – аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Катерини Міхаліциної „Квіти біля четвертого”.

За чим так тужить прабабуся, щось видивляючись із вікна багатоповерхівки? Вона назавжди покинула свій дім десь на квітучому Поліссі. Катастрофа відібрала не тільки оселю, а й життя близької людини — як іще безліч життів. Вона збирає трави, що пахнуть рідними краями, й береже спогади, якими поділиться з правнучкою. Дівчинка малює так само обдаровано, як і її землячка по Чорнобильській зоні, представниця наївного живопису Марія Примаченко, картинами якої свого часу захоплювався Пікассо. Художниця, на відміну від бабусі героїні, залишилася до кінця життя в покинутому селі поблизу реактора.

 Вчора в нашій бібліотеці було відкрито 17-й сезон засідань клубу літературних дебютів „Нові імена”, який , здається, заперечує відомий вислів: «Коли говорять гармати, музи мовчать». Сучасні творчі особистості  цікаві тим, що активно осмислюють і нинішній тривожний світ, і своє місце в ньому.

Перша дебютантка, Олександра Янчишин - 14-річна дівчинка з маленького містечка під назвою Чоп. Навчається у Чопський ЗЗСО І-ІІІ ступенів номер 1 у восьмому класі. Всі шкільні роки є відмінницею та активісткою. Окрім навчання у школі займається вокалом, грою на фортепіано, айкідо та вивченням іноземних мов. 

Другій нашій дебютантці, Олені Прібитковій, життя ніколи не давало можливості сумувати та байдикувати.

Географія її життєвих шляхів досить широка. Народилася в місті Лева, дорослішала, навчалася та проходила особисте становлення в центрі України, потім знову Львів, і нарешті славетний Харків. Професійна діяльність теж вражає різноманіттям. В роки юності — робота в сфері медицини, далі служба в органах внутрішніх справ. Після звільнення зі служби в ОВС в званні підполковника міліції — адвокатська діяльність.

Пропонуємо вашій увазі фотозвіт із заходу.











середу, 24 квітня 2024 р.

 До Міжнародного дня землі бібліотека пропонує книгу Аліси Гаврильченко „Почути „Асканію-Нову”.

Наприкінці ХІХ століття барон Фальц-Фейн заснував на півдні України заповідник «Асканія-Нова». Невдовзі настали буремні часи: зміни влади, розгул банд у степах, непевність. Саме тоді дівчинка Стефа вирушає в Асканію разом із батьком-біологом — і опиняється у вирі подій. Ця книжка — про захопливі пригоди посеред унікальної флори й фауни на складному історичному тлі. Та насамперед — про зближення з природою, пізнання себе й рідних і про те, як із неприйняття народжується віддана дружба.

Унікальність видання – це складові, що допомагають дорослим знайти правильні слова для обговорення психологічних моментів з дітьми та глибшого розуміння історичного контексту.

вівторок, 23 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Жоеля Діккера „Книга Балтиморів”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

«Книга Балтиморів» — родинна сага з детективним сюжетом, історією великої любові і Драми. Це психологічний роман, у якому відомий письменник Маркус Ґольдман (герой бестселера Жоеля Діккера «Правда про справу Гаррі Квеберта») розгадує таємниці трьох поколінь своєї родини і пише нову книжку.

Розв'язка історії Балтиморських і Монклерівських Ґольдманів відома — жахлива Драма, що зруйнувала не одне життя. Проте, чим вона була — випадковим поворотом долі чи логічним фіналом низки секретів, протистоянь, незреалізованих амбіцій, конкуренції та боротьби за визнання і любов, які десятиліттями приховувалися в сім'ї Ґольдманів? І чи було кохання Маркусового життя, яке він знову зустрів через вісім років після трагедії, кульмінацією в цій Драмі чи другорядним тлом?

понеділок, 22 квітня 2024 р.

 Сьогодні, 22 квітня, світ відзначає Міжнародний день Землі. 

Це день, коли людство зосереджує увагу на гострих проблемах навколишнього середовища та вживає заходів для їх вирішення. По всьому світу люди висаджують дерева, прибирають парки, сквери та водойми.

У відділі художньої літератури ви можете ознайомитись з книжками, герої яких шукають вирішення цих проблем. 




середу, 17 квітня 2024 р.

  Ми відкриваємо 17-й сезон засідань клубу літературних дебютів „Нові імена”, який , здається, заперечує відомий вислів: «Коли говорять гармати, музи мовчать». Сучасні творчі особистості  цікаві тим, що активно осмислюють і нинішній тривожний світ, і своє місце в ньому.

Перша дебютантка, Олександра Янчишин - 14-річна дівчинка з маленького містечка під назвою Чоп. Навчається у Чопський ЗЗСО І-ІІІ ступенів номер 1 у восьмому класі. Всі шкільні роки є відмінницею та активісткою. Окрім навчання у школі займається вокалом, грою на фортепіано, айкідо та вивченням іноземних мов. Вже кілька років пише коротку прозу та бере участь в літературних конкурсах для учнів. У світ поезії прийшла нещодавно, першого вірша представила на уроці літератури у віці 12-ти років, з того часу намагається писати принаймні по віршу на місяць.

Друга дебютантка, Наталія Фогел - народилась і проживає в селі Оноківці Ужгородського району. За освітою соціолог, соціальний працівник, психолог, бухгалтер. Мама чудової дорослої донечки, яка є одночасно і головним критиком, і підтримкою. Пропрацювавши з фінансами більше 15 років, вирішила змінити сферу діяльності і зараз працює з дітками, займається громадською діяльністю та волонтерством. Жартує, що поезія для неї - це перехід від світу чисел і матерій до світу літер та духовності. Вірші складає, відколи себе памʼятає. Каже, що швидше навчилась римувати, ніж говорити.  В поезії значне місце займає філософська лірика, адже навіть любовна чи патріотична переплітається з роздумами. Власних збірок не має. Друкувалась в спільних збірках та альманахах, для частини з яких була дизайнером обкладинки. Є адміном літературної групи в мережі Фейсбук. Організатор IV Всеукраїнського музично-поетичного бранчу «Файтове божоле», що відбувся в Ужгороді в жовтні 2023 року. Членкиня 2 творчих громадських організацій, одна з яких видає альманахи та займається популяризацією української літератури та культури, а інша - творчим розвитком дітей та дорослих, організацією спільноти креативних майстрів та підтримкою ЗСУ.

Третій нашій дебютантці, Олені Прібитковій, життя ніколи не давало можливості сумувати та байдикувати.

Географія її життєвих шляхів досить широка. Народилася в місті Лева, дорослішала, навчалася та проходила особисте становлення в центрі України, потім знову Львів, і нарешті славетний Харків. Професійна діяльність теж вражає різноманіттям. В роки юності — робота в сфері медицини, далі служба в органах внутрішніх справ. Після звільнення зі служби в ОВС в званні підполковника міліції — адвокатська діяльність. 

вівторок, 16 квітня 2024 р.

 Щороку 15 квітня світ відзначає одразу два свята – Всесвітній день мистецтва та Міжнародний день культури. Вони нерозривно пов'язані між собою, адже культурна спадщина – це фізична пам'ять нації, її сукупний образ, історичний доказ її існування. З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Віри Агеєвої „Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття”.

Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.

Нова книжка Віри Агеєвої — це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.

 Бібліотека пропонує книгу Філіпа Лабро „Ці люди...”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

«Ці люди...» – новий роман Філіпа Лабро. Автор визнає, що назва роману свідчить про амбітність проекту, наближаючи його до «Людської комедії». В романі найновіші реалії життя Франції і США переповідано вишуканим стилем класичного роману. У світі цих людей забагато відвертого бруду й лицемірства, але шляхетність головних героїв не дає перетворити «людську комедію» на трагедію. У романі три головних герої – американська сирота-підліток, яка зазнала багато несправедливості у світі дорослих; метр французького телебачення, який втратив віру в порядність людей і не може змиритися з невідворотністю власного старіння; молода французька жінка, яка переживає особисту драму. Який дивний збіг обставин міг перетнути життєві шляхи цих трьох людей і допомогти їм подолати випробування долі?

Філіп Лабро — французький письменник, журналіст і кінорежисер.

понеділок, 15 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Ернса Юнгера „В сталевих грозах”, яка є дуже актуальною в нашому сьогоденні.

Найвідоміша книга Ернста Юнґера "В сталевих грозах" ("In Stahlge-wittern"), яка має підзаголовок "Зі щоденника командира ударної групи", була вперше опублікована 1920 році коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Це, можливо, найдокладніша, найправдивіша, найважливіша книга про Першу світову війну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачі фронтових вражень: регулярні й точні, хоча й фрагментарні нотатки утворюють врешті-решт багатоманітну й вражаючу воєнну мозаїку, яка не могла б бути переконливішою.

Ернст Юнґер (1895-1998) був видатним німецьким письменником, оповідачем, публіцистом і есеїстом. Він також був бойовим офіцером і активним учасником обох світових воєн.

Він також був майстром стилю, пишучи чітку і кришталево ясну прозу з точністю формулювань і холодним відстороненням від описуваного. Його творчість в останні роки також займалася метафізичними питаннями, попереджаючи про загрозу збереження індивідуальності, яку несуть авторитарні і технократичні моделі розвитку суспільства.

 Друзі, сьогодні у нас в бібліоквесті #впізнайкнигузавідгуками вперше нонфікшн – мікс мемуару, літературознавчої розвідки та інтелектуального детективу.

Ми певні, ви відразу впізнаєте авторку твору.

А його назву вам підкаже фото, на якому розміщено відгук)

„Коли перед тобою постане питання, а може ні, але певна  т е п е р постане! "Хто я?" то звернися до пані Оксани. Ця тіточка, ні, не мила, але чесна, направить тебе на слід.

Ціную за відвертість і щире "тикання" нас у дірки нашої історії, нації, України, українців...”

Про яку книжку йдеться?

Які ще книжки-розвідки, які спонукали вас до пошуку відповіді на питання: „Хто я?” – ви читали?

пʼятницю, 12 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Давіда Фонкіноса „Наші розставання”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

"Наші розставання " - смішна і сумна історія кохання , розказана з дивовижною витонченістю , фантазією і дотепністю. Це майже класичний роман про закоханих , на шляху яких одне за іншим виростають непереборні перешкоди. Аліса і Фріц познайомилися на молодіжній вечірці і швидко зрозуміли , що не можуть жити один без одного. Проте їх відносини не завжди складаються так , як їм би хотілося , немов якась надприродна сила заважає їм бути разом.

 Давід Фонкінос – французький письменник, драматург, сценарист і режисер. Сьогодні — один з найпопулярніших французьких романістів. Українською мовою видано роман письменника «Наші розставання» в перекладі Антона Кушніра, роман «Ніжність» у перекладі Ірини Серебрякової, а також роман «До краси» у перекладі Ірини Славінської.

З початку 2000-х письменник неодноразово приїжджав до України з презентаціями своїх романів.

четвер, 11 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Мішель Річмонд  „Шлюбний договір”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Вона — Еліс, молодий юрист, яка подає великі надії. Він — Джейк, успішний психотерапевт.

Разом вони чудова закохана пара, попереду у якої блискуче майбутнє. Та одного дня вони бездумно підписують один договір, і життя летить шкереберть.

Захоплива і дуже оригінальна історія випробування кохання.

Мішель Річмонд — американська письменниця та есеїстка . Вона написала «Рік туману», який став бестселером New York Times, «Шлюбний договір», який став бестселером Sunday Times, і шість інших книжок.

середу, 10 квітня 2024 р.

Вітаємо переможців бібліоквесту #впізнайкнигузавідгуками Євгенію Степаненко  та Олену Горячко!




вівторок, 9 квітня 2024 р.

 До Міжнародного дня ромів бібліотека пропонує антологію малої прози „Шлях (до) ромів”.

«Шлях (до) ромів» — це історії, що покликані руйнувати стереотипне бачення ромської громади.

Книга є антологією малої прози українських авторів, в тому числі ромського походження. Під палітуркою читач знайде 19 прозових текстів про співжиття в полікультурній громаді, згуртованість, взаємоповагу й толерантність. 

Книга стала результатом роботи літературно-мистецької резиденції «СпільноART», яка проходила навесні 2019 р. Її організатором виступила Ромська програма Міжнародного фонду «Відродження». Плануючи роботу резиденції, організатори прагнули створити простір для спільного творчого процесу письменників і митців українського й ромського походження, а також представників інших етнічних груп задля вільної саморефлексії та самопрезентації, щоб учасники здобули нові знання і засвоїли професійні навички, навчаючись у майстрів своєї справи.

«Ми керувалися тим, що хоч Україна і полікультурна, але у вітчизняних літературі та мистецтві прикладів самопредставлення етнічних меншин, зокрема ромського народу, обмаль. Про ромів і від їхнього імені переважно «говорить» більшість, часто крізь призму власних стереотипних уявлень, сформованих через брак безпосереднього контакту. Тому нашою метою було як допомогти ромам і тим, хто з ними знайомий не з чуток, розповісти власні історії, не викривлені перспективою іншого, так і створити простір для діалогу, обміну життєвим та професійним досвідом та взаєморозуміння.» 

понеділок, 8 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує збірку есеїв Валерія Шевчука „Порослий кульбабами дворик” у двох книгах.

Новий двотомник Валерія Шевчука особливий: тут зібрані невидані новели та оповідання. Перша книга — «Жовте світло вікон» складається з текстів, написаних упродовж 1960–1964 років. Видання проілюстроване світлинами й документами із родинного архіву автора. Для широкого кола читачів.

Валерій Шевчук - український письменник-шістдесятник, який вніс відчутний внесок у розвиток рідної культури та мови. Варто звернути увагу на мотиви і погляди автора, які допомагають не тільки познайомитися з ним, але і краще, глибше зрозуміти його твори. Він не шукає всенародної слави чи визнання, він не бажає популярності як такої, як каже він сам, його творчість покликана пробудити почуття в читачі і зробити його трохи краще, сміливіше, свідоміше.