|
У письменника тільки і є один учитель: самі читачі.
М. Гоголь
Сучасна світова література, як і класична, утверджує вічні цінності, правду, якою б гіркою вона не була, моральність, які б «свободи» їй не протиставляли. Відомо, що література зосереджує свою увагу передусім на людині, її особистому, громадському житті, ставить і розв’язує кардинальні питання буття; що є добро, а що — зло? У чому сенс життя?
Критика виділяє літературу елітну, маргінальну (тобто призначену для вузького читацького кола). Ця література вирізняється інтелектуальною й естетичною ускладненістю, наявністю багатого підтексту та зашифрованої образності; часто суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого й розвиненого читача, який би, ознайомлюючись із текстом, залучався до «співтворчості». Їм притаманне поєднання і взаємодія різних стилів,напрямів,течій; перевага постмодернізму; тяжіння до художнього осмислення сучасності.
На противагу такій літературі визначають також так звану масову. Це розважальна й дидактична белетристика, що друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури». Твори являють собою спрощене, «комфортне» читання. їх типові ознаки — пригодницький або романтичний сюжет, що має зовнішню напружену динаміку й часто щасливий фінал.
Наша виставка не пропонує цілісної каритини літературного процесу за останні десятиліття, бо за його межами пролягає добрий десяток імен письменників, творчість котрих потребує глибинного осмислення. Ми представляємо вам письменників нового століття, твори яких, на наш погляд, – вагомий здобуток у сучасній світовій літературі. Звісно, вибір імен суб`єктивний, але він відображає певні читацькі інтереси, уподобання користувачів нашої бібліотеки.
Почнемо з інтелектуальної літератури.
Річард Бах (нар.1936)
Американський письменник,пілот за професією. Не досягши великих успіхів у професії, він перейшов працювати в літературу. 1970 році виходить із друку його притча « Чайка Джонатан Лівінгстон» , яка очолила список бестселерів і тривалий час зберігала цю позицію. Повість була перекладена багатьма мовами світу, і вже 1973 року американський режисер Холл Бартлетт екранізував її. |  |
 |
84(7СПО)
Б 30
Бах, Ричард. Чайка Джонатан Ливингстон. Иллюзии / Р. Бах ; пер. с англ.: А. Сидерский, И. Старих. – К. : София, 2003. – 224 с.
«Чайка Джонатан Лівінгстон» – притча своєю першоосновою має біблійно – євангельський сюжет: обраництво і вигнання,повернення до тих, чий розум відкритий до знань, учені – апостоли ,чудеса,відвідування раю для чайок, смерть і воскресіння. Головне у філософській проблематиці повісті – віра в усемогутність людського розуму й духу, безкрайність людського пізнання,наполегливість у подоланні своїх обмежених можливостей, упевненість у необхідності боротьби за досягнення своєї мети. Церковна влада в США засудила притчу Баха,вбачаючи в ній гріх гордині.
Наступні книги Баха – «Дар , який приносить крила», «Не існує таких місць,як далечінь», «Міст через вічність», «Ілюзії» .
|
Фредерік Бегбедер (або Бегбеде) (нар.1965) - сучасний французький прозаїк, публіцист, літературний критик і редактор. Він автор романів: «Уна і Селінджер», «Бесіди нащадка епохи», «Кохання живе три роки», «99 франків», «Романтичний егоїст», «Windows on the world», «Історійки під екстезі».
Про свою творчість автор говорить так: «У кожній з моїх книг я щось втрачаю: «Відпустка у комі» — 10 років нічного життя, «Кохання триває три роки» — мою колишню дружину, «99 франків» — 10 років реклами. Я за літературу «випаленої землі». Щоб позаду залишалися палаючі руїни. Це так як ментальний стриптиз».
|  |
 |
84(4ФРА)
Б 37
Бегбедер, Фредерик. 99 франков : роман / Ф. Бегбедер ; пер. с фр. И. Волевич. – М. : Иностранка, 2012. – 398 с.
Роман «99 франків» представляє сатиричний погляд на сучасний рекламний бізнес. У ній описано історію рекламного креативника Октава Паранго. Його вважають генієм, бо він займається рекламою у великому рекламному агентстві та здатен продати будь-яку ідею. Разом зі своїм арт-директором, головний герой вигадує рекламні слогани, зачіпки, повноцінні ролики, які потім примушують людей купляти певний товар.
|
 |
84(4ФРА)
Б 37
Бегбедер, Фредерик. Любовь живет три года : роман / Ф. Бегбедер ; пер. с фр. Н. Хотинская. – М. : Иностранка : Азбука-Аттикус, 2012. – 192 с.
Роман із цією цинічною назвою здобув надзвичайну популярність, перекладався багатьма мовами. Але якщо ви думаєте, що у цьому творі автор нівелює цінність кохання, то поспішаємо переконати вас у протилежному: Фредерік Беґбедер шукає Справжнє Кохання і знаходить його попри всі свої надто сучасні принципи й перестороги.
У наш вік переоцінки цінностей, зміщення акцентів і моральних пріоритетів, нікого вже, здається, не може здивувати формула Беґбедера, про те, що кохання триває три роки: «У комара вік – один день, у троянди – три. У кішки вік тринадцять років, у кохання – три роки. І нічого не поробиш».
Але Беґбедер, попри заявлений у назві свого твору нігілізм, насправді не зневірився у вічному коханні, як і його герой. Він шукає інший, відмінний від усталеного, рецепт-запоруку «вічності» цього одвічного людського почуття. А ще, попри всі намагання запевнити читача у власній порочності й цинічності, випливає на світ з його роману ще одна істина – вік романтики, романтичного погляду, оспівування коханої ще не минув. І жодна антиромантична естетика сучасного мистецтва не здатна це змінити…
|
Бернард Вербер (нар.1961), сучасний письменник Франції.
Бернар Вербер – мабуть, найнезвичніший з-поміж сучасних письменників. Його романи складаються з ідей, які змінюють світ.
Щоправда, книжки Вербера українською поки що не перекладені, але фанатів у цього любителя мурах і послідовника класифікацій янголів Сведенборґа вистачає й у нас.
Кожна книга, написана цим геніальним автором, викликає неоднозначні почуття. Вона змінює свідомість, розширює кругозір, змушує повністю переглянути свої погляди на життя і на смерть. Неймовірно, але в його романах таїться щось більше, ніж просто фантазія і роздуми. Парадоксальність цього автора привертає увагу все більше і більше. Він не схожий на все, що ви читали раніше.
Після фантастики Вербер звертається до міфології та езотерики. Він публікує романи: «Танатонавты» про смерть і потойбічний світ, «Книгу путешествий», присвячену техніці самогіпнозу. Популярністю користуються його книги : «Империя ангелов», «Мы, боги» та «Дыхание богов», які розповсюджуються сотнями тисяч.
Перша книга з трилогії про мурах «Муравьи» в мить зробила письменника знаменитим. Проте, шлях до успіху був тернистий: шість років Вербер приходив до редакцій і всюди одержував відмови.
|  |
 |
84(4ФРА)
В31
Вербер, Бернард. Муравьи : роман / Б. Вербер ; пер. с фр. Ю. Ватагина. – М. : Гелеос : РИПОЛ КЛАССИК, 2006. – 352 с.
«Муравьи» — філософсько-фантастичний роман про тварин, написаний та виданий у Франції в 1991 році видавництвом Альбен Мішель. Роман є першим томом трилогії “Мурахи”. Роман пропонує занурення в тему комах у популяризованій (доступній для широкого кола читачів) формі. Спершу сприйнятий стримано, роман набуває з часом великого успіху і продається тиражем більше ніж 2 мільйони.
|
 |
84(4ФРА)
В 31
Вербер, Бернард. Империя ангелов : роман / Б. Вербер ; пер. с фр. А. Агафонов.– М. : Гелеос : РИПОЛ классик, 2007. – 416 с.
«Імперія ангелів» Бернарда Вербера – це світовий бестселер. Це дуже точне визначення даної книги, адже, погодьтеся, слово «бестселер» припускає певні якості літературного твору: легкість читання й сприйняття, але в той же час деяку глибину й философичность (щиру або мниму). Все це можна знайти в цьому добутку французького письменника.
Книга Вербера належить до жанру «загробних бачень», у ній описані пригоди головного героя Мішеля Понсона, случившиеся після його смерті на першій сторінці роману. Подання ж Бернарда Вербера про загробне життя досить своєрідні й дуже далекі від релігійних. За свої досягнення в минулому житті його герой Понсон може повернутися на Землі в якості Великого Присвяченого, або (цей варіант і вибирає Мішель Понсон) стати ангелом-хоронителем трьох немовлят землян і допомогти їм гідно пройти земний шлях.
|
Один із найпопулярніших польських письменників, який проживає в Німеччині - Януш Вишневський. (нар.1954)
Вишневського називають королем любовного роману. Серед його творів: «Самотність в мережі», « Мартина» , «Коханка», «Повторення долі», «Навіщо потрібні чоловіки?», «Ліжко» , «Молекули емоцій» , «Сцени з життя за стіной», « Інтимна теорія відносності», «188 днів і ночей» , «Марцелінка» та ін.
|  |
|
84(4ПОЛ)
В 55
Вишневський, Януш Леон. С@мотність у мережі : [роман] / Я. Л. Вишневський ; пер. з пол. О. Кравець. – К. : Махаон-Україна, 2010. – 352 с.
Дебютний його роман –«Самотність у Мережі» – історія віртуальної любові , що стала реальністю. Книга три роки не полишала списки бестселерів, була екранізована в Польщі 2006 року; в екранізації одну з епізодичних ролей зіграв сам Вишневський. У книзі «Самотність у Мережі» приділено велику увагу емоціям і переживанням героїв . Незважаючи на те, що роман ,як і всі книги Вишневського,заснований на реальних подіях,герої , за словами автора, ідеалізовані.
« Кажуть, що в житті людини може бути тільки одна справжня любов. Ви згодні з цим твердженням? Залежить від того, що ви тут розумієте під словом «любов». Якщо ви маєте на увазі так звану «романтичну» любов між двома людьми, не пов'язаними генетично, то я з цим згоден лише частково. Мій досвід показує, що бувають в житті такі періоди, коли ми можемо сказати, що любимо кількох чоловіків або жінок. З різною глибиною почуттів. У жінок це рідше зустрічається. У чоловіків - частіше. Мій досвід підтверджують і листи з відгуками на мої книги. Вони приходять з багатьох країн, тому це підтвердження вільно від культурних традицій, воно всесвітнє.»
|
Харукі Муракамі (нар. 1949)
Харукі Муракамі – це ім’я відоме тисячам інтелектуалів по всьому світу. Його книги стають бестселерами, у середовищі інтелектуальної молоді є майже необхідністю прочитати бодай пару романів цього загадкового автора. Проте навіть найзапекліші шанувальники зазвичай не можуть чітко відповісти, чим саме притягує їх творчість Муракамі. Його магія – це щось абстрактне, щось таке, що не піддається конкретному визначенню. Його прозу порівнюють то з музикою (найбільше із джазом та роком), то з фотоколажем. Але, певно, всі погодяться, що Харукі Муракамі – найменш японський автор з усіх відомих авторів Японії.
Тривале життя на Заході, постійні подорожі та переїзди наклали свій відбиток на його стиль. За його ж словами, він поглянув на Японію очима європейця. Але парадокс Муракамі в тому, що незважаючи на свою прозахідність, у власній творчості він використовує чисто японський принцип сясей (відображення життя) та дзенські мотиви – спостереження й самозаглибленість.
В його творчому доробку романи: « Країна Чудес без гальм і Кінець Світу», «Норвезький ліс», « Денс, Денс, Денс», «Кафка на пляжі», «1Q84». Увесь стартовий наклад останньої книги був розкуплений до кінця дня.
|  |
 |
84(5ЯПО)
М91
Муракамі, Харукі. 1Q84 : роман. Кн. 3 / Х. Муракамі ; пер. з яп. І. П. Дзюба. – Х. : Фоліо, 2012. – 544 с.
«1Q84» — це книга про пошук психологічної опори у світі розмитих орієнтирів. Головні герої книги дівчина-інструктор фітнес-клубу Аомаме і вчитель математики Тенго. Оповідь ведеться від третьої особи. Загальна фабула будується на темах віри і релігії, кохання і сексу, зброї і домашнього насилля, убивства за переконаннями і суїциду, духовної прірви між поколіннями батьків і дітей. Усе це переплетено у детективному сюжеті роману, де події відбуваються у двох паралельних реальностях: Токіо 1984-го і Токіо, за висловлюванням головної героїні Аомаме, «незрозуміло якого (1Q84)» року.
|
 |
84(5ЯПО)
М91
Мураками, Харуки. Норвежский лес : роман / Х. Мураками ; пер. с яп. А. Замилов. – М. : Эксмо, 2005. – 368 с.
Роман «Норвежский лес» розповідає про складні людські долі в Японії другої половини XXст. Цей роман перш за все піднімає питання людських втрат. Дія відбувавється в Токіо 1960-х років, коли японські студенти разом із студентами всього світу протестували проти всановленого порядку. Тема смерті проходить через більшість творів Муракамі. Японці — це люди, котрі в основі свого повсякденного життя завжди усвідомлюють смерть. Японський ідеал смерті ясний та простий, і в цьому сенсі він відрізняється від огидної, жахливої смерті, якою вона видається людям Заходу. Оригінальна назва роману звучить як «Норувей-но морі», це —переклад японською однієї з пісень «Бітлз» — «Norwegian Wood (This Bird Has Flown)», що була написана Джоном Ленноном та Полом Маккартні. Ця пісня часто згадується в романі як улюблена композиція Наоко. Тема и образи лісу також присутні в книзі.На жаль, цей роман поки ще не перекладено українською мовою.
|
Чак Паланік (нар. 1962)
Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік — американський сатирик, письменник-фантаст, вільний журналіст українського походження.
Стиль письменника називають мінімалістичним через використання доволі обмеженого словникового запасу і коротких речень з метою зімітувати розповідь простої людини. Відомим Поланік став через свій цинічний та іронічний чорний гумор, яким пройняті його твори. Саме через поєднання такого почуття гумору і дивних подій, навколо яких будуються сюжетні лінії (завдяки чому деякі читачі вважають ці книги важкими для читання) мас-медіа називають Поланіка «шоковим письменником».
Він автор романів: «Безсоння», «Вцілілий», « Задуха», «Колискова», «Привиди», «Прокляті», «Невидимі монстри: Перезавантаження» та ін.
|  |
 |
84(7СПО)
П 14
Палагнюк, Чак. Бійцівський клуб : [роман] / Ч. Палагнюк ; пер. з англ. І. Ю. Стронґовський. – Х. : Фоліо, 2007. – 320 с.
Найбільш популярним є його роман «Бійцівський клуб».
Роман, у якому вустами Чака Поланіка заговорило «покоління ікс», що вже втратило всі ілюзії та сподівання.Суспільство схоже на конвеєр, де люди з порожніми очима виконують механічну роботу, щоб продукувати їжу, одяг, меблі, автомобілі… Усі ті речі, без яких неможливе життя сучасної людини. Які, власне, і замінили їй сенс життя… Особистість замість геніальних ідей здатна тепер давати лише сировину для виробництва мила… Та, втративши все, можна здобути свободу… Цей роман не лише розхитує основи. Він підриває їх, як терорист підриває вибухівкою хмарочос. Він буде бити в обличчя фактами, які важко спростувати. А вам залишиться лише, як боксеру-невдасі, пропускати удар за ударом. Без надії на хепі-енд, але з надією, що на місці знищеної цивілізації відродиться щось більш людяне. Що хтось пожаліє китів, яких вбивають заради коштовних парфумів. Що рак і безсоння не будуть вбивати. Що можна буде посміятися над смертю. Побачити її страшну красу. І зрозуміти сенс життя.
|
Орхан Памук (нар.1952)
Знаменитий турецький письменник, відомий своєю громадянською позицією, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури. Основними темами творчості є конфлікт і протиріччя між ісламом і християнством, сходом і заходом, традиціями і сучасністю.
Найбільш відомі його твори: «Сніг», «Мене називають Червоний», «Музей невинності»,
«Біла фортеця», «Чорна книга».
|  |
 |
84(5ТУЕ)
П 15
Памук, Орхан. Музей невинності : роман / О. Памук ; пер. з тур.: О. Б. Кульчинський, Г. В. Рог. – Х. : Фоліо, 2012. – 672 с.
«Музей невинності» — останній, «викоханий» роман Орхана Памука. Завдяки перекладацько-редакторській команді видавництва «Фоліо» український читач одним із перших отримує змогу ознайомитися з інтелектуальним бестселером, що з'явився в Туреччині наприкінці 2008 р. Найтонше лезо азійської меланхолії та європейської іронії — фірмовий стиль автора — прочиняє перед «читачем щасливого 21 століття» двері у «цнотливу», «невинну» епоху. Щастя й кохання — чи є вони? Орхан Памук розмірковує над цим питанням разом з головним героєм роману Кемалем Басмаджи, назавжди закоханим у дівчину Фюсун. Насолоджуємося... До речі, квиток, що розміщено у книжці, дає право на разові відвідини Музею невинності, який із часом буде відкритий у Стамбулі.
|
Мішель Уельбек (1956)
Мішель Уельбек — французький письменник, поет, співак, сценарист, кінорежисер. Лауреат Премій за кращу книгу року. Лауреат Гонкурівської премії за роман «Карта і територія». Один з найбільш читаних у світі французьких авторів.
Популярність до Мішеля Уельбека приходить разом з виходом його першого роману «Розширення поля боротьби» (1994), в якому він ставить під сумнів ліберальні досягнення західного суспільства. Головним об'єктом критики стає сексуальна свобода, що на практиці обертається, на думку письменника, черговою пасткою для сучасної людини.
|  |
 |
84(4ФРА)
У32
Уельбек, Мішель. Елементарні частинки : роман / М. Уельбек ; пер. з фр. Р. В. Мардер. – Х. : Фоліо, 2005. – 288 с.
Тема сексуальної свободи отримує розвиток в наступному романі Уельбека «Елементарні частки» (1998), в якому він аналізує шлях, пророблений західним суспільством, починаючи з сексуальної революції 1960-х, і приходить до невтішного висновку — людство приречене. Ця книга приносить французькому автору всесвітню славу і державну премію «Гран прі» з літератури. Роман на сьогодні виданий майже 30 мовами світу. У чому полягає щастя: кохати чи отримувати сексуальне вдоволення? — ось питання, що рано чи пізно постає в житті кожного. А може, є третє вирішення проблеми? Її розв’язання заслуговує на Нобелівську премію… Головний герой роману, французький учений, домагається кардинальних змін у біології людини як виду, у результаті чого з’являється нове покоління ЩАСЛИВИХ людей.
Роман Уельбека «Можливість острова» (2005) завоював літературну премію «Інтеральє». За мотивами своєї книги Уельбек поставив однойменний художній фільм.
|
| Яскравими представниками так званої масової літератури можна назвати популярних авторів детективних романів норвежця Ю Несбьо (нар. 1960 р.), шведського письменника Стіга Ларссона(нар. 1954) та французького автора Ж. К. Гранже. |
Жан-Крісто́ф Гранже́ (нар. 1961)— один з найбільш популярних сучасних французьких детективних письменників, журналіст і сценарист. Він працює у незвичному як для француза жанрі — трилер, завдяки чому зробив собі ім'я та здобув популярність.
Свій журналістський досвід Гранже використав при написанні романів, які будучи за жанром гостросюжетними детективами, часто торкаються важких тем міжнародного тероризму, політичного екстремізму, сумнівної діяльності окультних організацій.
У своїй творчості Гранже поєднує елементи пригодницького роману, поліцейського детектива і трилера. Після виходу «Пурпурових рік» критики назвали Гранже французьким Стівеном Кінгом, проте романи французького письменника реалістичніші, джерела страхіть більш матеріальні, конкретні, життєві, натомість вони менш психологічні. Жана-Крістофа Гранже швидше можна охрестити «живописцем смерті»: через присутність в його книгах своєрідної естетики насилля та через наявність вкрай жорстоких, кривавих і похмурих деталей і описів. Характерною рисою творів Гранже є стрімкий розвиток сюжету, який захоплює читача. Фінал творів — далеко не завжди хеппі-енд, нерідко Гранже взагалі залишає його відкритим.
Кожен з його романів – «Імперія вовків», «Чорна лінія»,«Присягнули темряві», «Мизерере», (перший виданий твір в перекладі українською «Мізерере»), «Ліс мерців», «Пасажир» – має свої особливості і досягає без труднощів своєї мети, тримаючи читача у напрузі протягом більше ніж чотириста сторінок.
|  |
 |
84(4ФРА)
Г 77
Гранже, Жан-Кристоф. Пассажир : роман / Ж. -К. Гранже ; пер. с фр.: Е. Головина, А. Ратай. – СПб. : Азбука, 2013. – 300 с.
Роман «Пасажир».
Пацієнт з амнезією, якого поліція підозрює у вбивстві, змушує психіатра Матіаса Фрера зрозуміти: він сам страждає на рідкісний синдром. Він – «пасажир без багажу». Знову й знову він втрачає пам’ять ...
|
 |
84(4ФРА)
Г 77
Гранже, Жан-Кристоф. Мизерере : [роман] / Ж. -К. Гранже ; пер. с фр. А. Ратай. – СПб. : Азбука : Азбука-Аттикус, 2016. – 350 с.
Роман «Мізерере»
У Вірменському соборі Святого Іоанна Хрестителя в Парижі вбито чілійського біжинця Вильгельма Гетца, регента хору хлопчиків та органіста. Касдан, офіцер поліції у відставці та прихожанин собору, негайно починає власнене неофіційне розслідування. До нього приєднується Волокін з відділу захисту прав неповнолітніх. З`ясовується, в минулому зникло декілька хлопчиків з хорів, якими керував Гетц. За першим злочином виникають ще більш криваві убивства. Між повним небезпеки розслідуванням, в яке пускаються герої, та старовинним хоралом «Мізерере» існує таємничий зв`язок…
|
Стіг Ларссон (нар. 1954) - (Карл Стіг-Ерланд Ларссон)- знаменитий шведський драматург, поет, публіцист та кінорежисер, а ще один із найяскравіших сучасних письменників в детективному жанрі. Його цикл "Мілленіум" («Чоловіки, що ненавидять жінок», «Дівчина, що гралася з вогнем», «Повітряний замок, що вибухнув») світ зустрів після того як він його залишив. За показниками продажу в 2008 році – другий у списку автор. Наприкінці 2011 року кількість проданих примірників виросла до 65 мільйонів, їх перекладено 40 мовами. Кожна книга, в якій би країні вона не видавалась, розходиться величезними тиражами і викликає цунамі захоплених відгуків.
|  |
 |
84(4ШВЕ)
Л 25
Ларссон, Стіґ.
Чоловіки, що ненавидять жінок : міленіум : сканд. гостросюжет. роман / С. Ларссон ; пер. з англ. В. М. Верховень. – Х. : Фоліо, 2010. – 704 с.
Міленіум — трилогія романів-бестселерів шведського письменника Стіґа Ларссона про детектива-журналіста Мікаеля Блумквіста та дівчину-хакера Лісбет Саландер стала бестселером.
Трилогія складається з романів "Чоловіки, що ненавидять жінок", "Дівчина, що гралася з вогнем", "Повітряний замок, що вибухнув".Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер. Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
Прототип талановитого і відважного журналіста та бабія Мікаеля Блюмквіста – це сам автор та майже однойменний казковий герой Астрід Ліндгрен. Прототип Лізбет Саландер – це Пеппі Довга Панчоха, адже Стіг Ларссон зізнавався, що саме Пеппі надихнула його створити образ Лізбет. Проте, на відміну від Пеппі, Лізбет – це чорнява анорексична бісексуалка, яка носить пірсинг, татуювання, одягається у стилі панк, достеменно розуміється на хакерських штучках і ненавидить чоловіків, котрі ненавидять жінок.
|
Ю Несбьо (нар. 1960 р.),
У себе на батьківщині спочатку він став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще й як письменник, автор серії романів про норвезького поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії — «Нетопир» (1997) був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс автору престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» також вийшли друком романи Несбьо «Червоногрудка», «Безтурботний», «Сніговик», «Нетопир», «Таргани», «Привид» та ін.
|  |
 |
84(4НОР)
Н 55
Несбьо, Ю.
Сніговик : скандин. гостросюжет. роман / Ю. Несбьо ; пер. укр. Т. С. Безматьєва. – Х. : Фоліо, 2014. – 512 с.
Випав перший сніг, отже, невдовзі з'явиться і серійний убивця на прізвисько Сніговик. Цього разу Харрі Холе треба зловити маніяка у рідному Осло. Убивця ретельно планує кожен злочин, практично не залишаючи слідів. Проте кілька, на перший погляд незначних, промахів у його «роботі» все ж трапилося, вони й допомагають Холе знайти маніяка. Однак про що інспектор не здогадується, так це про те, що Сніговик сподівається особисто зустрітися з ним, й зустріч ця має стати для Харрі останньою...
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар