У вівторок, 11 липня, у своїй паризькій квартирі у віці 94 років помер чеський письменник Мілан Кундера.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на чеського суспільного мовника, телеканал ČT24.

"На жаль, я можу підтвердити, що пан Мілан Кундера помер вчора (у вівторок) після тривалої хвороби", - повідомила прессекретарка бібліотеки Мілана Кундери Анна Мразова.

"Разом з Кафкою і Гавелом він був одним із найвідоміших чехів за кордоном", – зазначив чеський мовник ČT24 у своєму твіті.

Мілан Кундера народився 1 квітня 1929 року в чеському місті Брно. Вивчав літературу та естетику на факультеті мистецтв Карлового університету, а згодом розпочав навчання в Академії кіно, де відвідував лекції з режисури та написання сценаріїв.

У 1948 році приєднався до комуністичної партії, а за два роки був виключений з неї за "антипартійну діяльність". Згодом Кундеру комуністи виганятимуть зі своїх лав ще один раз. А стосунки з партією та ідеологією знайдуть відображення у його творах: він згадуватиме перше вигнання з партії у своєму першому романі, писатиме про комуністську Чехословаччину – спочатку як про надійний дім, а потім все більше критикуватиме тоталітаризм.

Його перша книга вийшла в 1953 році – це була колекція ліричних поем "Людина – неосяжний сад". Також в цей період почав писати п'єси та новели. Його перший роман – "Жарт" – був опублікований у 1967 році. 

Того ж року на з'їзді Спілки чехословацьких письменників виголосив провокаційну промову "Про неочевидність існування чеської нації". Навесні наступного 1968 року Радянський Союз називає Кундеру членом групи, що прагне кінця соціалізму в Чехословаччині. Після радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року за участь у "Празькій весні" його твори вилучили з усіх бібліотек країни.

Тому в 1975 році погодився на пропозицію Університету Ренна стати запрошеним професором та оселився у Франції, через що був позбавлений громадянства тодішньої Чехословаччини. У 2019 році Кундера відновив своє чеське громадянство.

Серед його найвідоміших книг: "Нестерпна легкість буття", "Безсмертя", "Книга сміху й забуття". Основними темами його творів є криза ідентичності, непорозуміння в міжособистісному спілкуванні та неспівпадіння підходів до власного та спільного минулого.

Свій останній роман "Невідомість" Кундера написав іспанською та видав у 2000 році. Він оповідає про еміграцію та самотність, пам'ять та забування, ностальгію та байдужість.