Літературний вечір, присвячений 210-річчю з дня народження Тараса Шевченека пройшов в читальній залі нашої бібліотеки.

 Шевченкове життя – символ тернистого шляху боротьби за свободу. Воно постало  перед українцями живим прикладом того, як можна крок за кроком звільнятися з полону пригніченості, зневіри, комплексу меншовартості і національної депресії. Минають роки, століття, а гострота і сила  Шевченкового слова живе.

 Тарас Шевченко – культова постать української літератури, про яку сказано стільки, що, здавалось, додати вже не буде чого, проте, як і завжди буває з справді унікальними письменниками та поетами,  існують нові способи прочитання та пошуків автора для себе. Чи справді Шевченка читають? Може, лише шанобливо завчають канонічний список, який починається із «Заповіту»? Що читав сам Шевченко, чим надихався, що в його недовгому житті було невипадковим і чому він прожив вік саме так, щоб не змогти не стати іконою?

 І допомогла нам розібратися в цьому  Оксана Кузьма, завідувачка кафедри української літератури УжНУ. Разом з нею присутні мандрували духовними шляхами тарасової творчості і кожен для себе зміг відкрити свого Шевченка.

Звучала поезія у виконанні студентів Закарпатської академії культури та мистецтв, вихованців Наталії Якушко та учасників студії „Синтез” при ПАДІЮНі (керівник Світлана Дворцина). Звучала музика – хіт Шевченка у виконанні сучасних музикантів. Було показано відео, в якому відкривався Шевченко - художник. Супроводжувала вечір пізнавальна відеопрезентація.

І хоча творчість Шевченка пронизана болем та відчаєм, через війни та поневолення українського народу, все ж поет дає нам надію на те, що нарешті , Україна здобуте те, за що нині незламно бореться.