Бібліотека пропонує книгу Нобелівської лауреатки Ельфріди Єлінек „Піаністка”.

Ельфріда Єлінек (нар. 1946 р.) – відома австрійська романістка, драматург, поет і літературний критик, лауреат Нобелівської премії у галузі літератури 2004 року. Одна із найпровокаційніших письменниць ХХ століття. Роман «Піаністка» (1983) приніс Е. Єлінек світове визнання, а його екранізація, переосмислена знаменитим режисером Міхаелем Ханеке, отримала Гран-прі на Каннському фестивалі у 2001 році.

Еріка Когут – професор Віденської консерваторії. Вона вчить своїх учнів класичної музики, проте сама дуже далека від гармонії. Маючи майже сорок років, Еріка спить із деспотичною матусею в одному ліжку й цілком підкорена її волі, внаслідок чого веде подвійне життя. Вдень на роботі Еріка займається високим мистецтвом, а вечорами вештається парком, підглядаючи за парочками, що займаються сексом, а також відвідує доволі дивні місця, де за гроші спостерігає у віконце за оголеною жінкою і нюхає носовички із засохлою спермою інших візитерів. Коли ж у героїню закохується один із її учнів, поведінка Еріки стає зовсім непередбачуваною...

 30 липня в Україні і світі святкують Міжнародний день дружби. Свято було запропоновано 1958 року в Парагваї доктором Артеміо Брачіо під час вечері з друзями в Пуерто Пінаско. Відтоді цей день став символом тепла, доброти та спільності. А саму дату проголосила Генеральна Асамблея ООН 2011 року.  Цього дня ми нагадуємо собі, як важливо мати справжніх друзів та підтримувати дружні стосунки.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Халіда Госсейні „Ловець повітряних зміїв”, придбану в рамках Програми розвитку культури  області на 2021-2023 роки.

 Це дебютний роман афгано-американського автора Халеда Госсейні, який побачив світ 2003-го і згодом два роки поспіль очолював список бестселерів The New York Times, а 2007-го за його мотивами було знято однойменний фільм.

Тонка, але груба. Сентиментальна, але жорстока. Історія, яка не помилує нікого. Але все одно, це історія про дружбу. Жаxлива історія про дружбу, яка може пережити навіть зраду.

Автор дає змогу герою виправити наслідки своєї ницісті та боягузтва. Спокутувати свою провину перед тим, хто вважав його справжнім другом.

Ця книжка змушує переосмислити свою поведінку і окремі вчинки зокрема. Змушує не просто поглянути на жахливу долю Афганістану, а проникнутися нею.

І можливо навчитись цінувати відносний спокій власного життя.

 110 років тому, 28 липня 1914 року розпочалася Перша світова війна. Вона стала одним з найкривавіших конфліктів в історії людства і спричинила величезні потрясіння в міжнародній політиці: були створені нові держави та розпалися кілька імперій. Під час неї загинуло понад дев'ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію XX століття.

 Книги про Першу світову війну  допоможуть зрозуміти цей період історії, як ніщо інше, зануритись у світ минулого, де розгорталися великі події та рішення, що визначили подальший хід історії.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Осипа Турянського „Поза межами болю”. 

«Поза межами болю»  – це потужна автобіографічна експресіоністська повість українського письменника Осипа Турянського, в якій він змальовував особистий досвід свого перебування в сербському полоні під час Першої світової війни.

У центрі історії семеро абсолютно різних людей, які разом із тисячами інших військових переходять через гори Албанії. Утікши від жорстоких конвоїрів, вони опиняються сам-на-сам з холоднечею та смертю, що чаїться у тій льодовій пустці. Тепер вони вимушені кинути виклик не тільки лихим конвоїрам та дикій природі, а й власній людській природі…

 Бібліотека пропонує книгу з автографом Олени Макарчук „Листи до Фроди”.

Тексти Олени Макарчук — концентрат переживань і найнесподіваніших життєвих ситуацій. Це історії про почуття, дружбу, понівечені долі, війну на Сході, окупацію Криму, зради — коханих, матерів, батьківщини. історії, де квітнуть соняшники під Іловайськом, любов буває у прямому сенсі сліпою, референдум робить братів ворогами, а жінки пишуть дуже відверті листи богині кохання Фроді. Це територія, де неідеальні герої та героїні ошукують себе й інших, забувають про вірність, ламають і ламаються, вдягають маски, щоб приховати свою сутність. Місце, де перетинаються грубість і тендітність, цинізм і грішна романтика, страждання і радість, безнадія і сподівання на краще. 

 Бібліотека пропонує книгу Лідії Осталовської „Акварелі”, отриману в рамках проекту „Польська полиця в Україні”.

Випускниця Варшавського університету і журналістка «Ґазети Виборчої» Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка «Акварелі» – це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення «ангела смерті» доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі…

 23 липня в Україні і світі святкують Всесвітній день бабусь, дідусів та людей похилого віку. Припадає щороку на четверту неділю липня. Це свято було започатковане Папою Франциском 2021 року з метою вшанування мудрості, досвіду та внеску людей похилого віку. Цей день був встановлений, щоб підкреслити важливу роль, яку бабусі й дідусі та люди похилого віку відіграють у нашому житті та суспільстві. Він також нагадує про необхідність підтримки та поваги до старших поколінь.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Ернеста Гемінґвея  „Старий і море”.

„Старий і море” — один з найвідоміших творів знаменитого американського письменника. Він був відзначений одразу двома впливовими літературними преміями — Пулітцерівською (1953) та Нобелівською (1954), та продовжує підкорювати серця вже понад п'ятдесят років.

Ніхто не зважав на життя старого кубинського рибака Сантьяго. У рідному селі люди вважали його диваком та цуралися. Але не Манолін — сусідський хлопчисько, для якого Сантьяго став справжнім другом.

Одного разу старий рибалка відправився в море і йому посміхнулася удача — величезна рибина попалася на гачок. Тепер йому доведеться випробувати всю свою волю щоб утримати її...

Притча «Старий і море» розповість читачам про справжню дружбу, віру, завзятість та про те, яка сила може ховатися за оманливою зовнішністю.

 Бібліотека пропонує книгу Євгена Положія „Фінальний епізод (війни, яка триває 400 років)”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Широка війна, наче гігантська анаконда, наближається повільно й безшумно. Пастор-євангеліст, військовий капелан і багатодітний батько Григорій Мотуз як ніхто гостро відчуває її нудотний подих. Мало хто вірить, що Росія наважиться напасти. Проте їхні ілюзії розлітаються тієї ж миті, коли перші російські снаряди і міни вбивають перших людей і за лічені дні місто Марії перетворюється на цвинтар.

Російські війська оточують Маріуполь, тож пастор евакуює родину, родини прихожан і військових, дитячий притулок. Його волонтерський капеланський батальйон працює в «сірих» зонах по всій лінії фронту, а сини воюють і рятують людей пліч-о-пліч із батьком.

В одній із експедицій Григорій, осліплений вибухом, потрапляє в полон. Прикутий до підлоги у «столипінському» вагоні, він пригадує власне життя: дитинство, службу в радянській армії, боротьбу з наркомафією за безпритульних підлітків, пошук свого коріння і правди у мареві російської пропаганди…

Насправді ця війна — між Світлом і Темрявою, між цивілізацією життя і цивілізацією смерті — триває значно довше, ніж 400 років. І настав час для фінального епізоду.

 Цього дня, 8-го липня 1936-го  народився  український письменник Валентин Чемерис. Творча спадщина Валентина Чемериса дуже велика, налічує майже сто видань, у яких вміщені різножанрові твори: гумористично-сатиричні, історичні, пригодницько-фантастичні, автобіографічні, а також книжки для дітей.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Валентина Чемериса „Амазонка. Київ-Соловки”.

Ця книжка присвячена поетам ХХ століття, імена яких стали символами великої жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.

Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті "Амазонка", вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини? Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог - стає хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному Бабиному Яру в Києві у лютому 1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли німецькі фашисти.

Про трагічну долю чотирьох поетів: Крушельницьких - батька Антона й сина Івана, та Вороних - батька Миколу й сина Марка, про їхнє життя, творчість, любов і загибель під час сталінського "Великого терору" 1930-х років читач дізнається з роману-есе "Київ-Соловки".

 7 липня ми святкуємо  Міжнародний день миру та любові. Це всесвітня акція, покликана поширити хвилю позитивної енергії по всій планеті. Цей день, який без особливих зусиль долає національні кордони та культурні відмінності, є потужним символом універсальних людських чеснот – миру та любові. Це день, який надихає нас випромінювати позитив, прощати та культивувати атмосферу взаєморозуміння і прийняття.

І в цей день бібліотека пропонує книгу Любко Дереша „Остання любов Асурі Махараджа”.

«Остання любов Асури Махараджа» — алегорична історія про демона, який вирішив покинути розкіш нижніх світів заради любові до сліпої дівчини з України, що мешкає в самому серці Нью-Йорка. Протистояння напівбогів і демонів, демонстрації на Уолл-стріт і харизматичні проповідники, метафізичні запитання і смачні історії з лівообертальних світів (толерантна назва пекельних планет) — все це у новому романі Любка Дереша про любов, від якої тане серце.

 Сьогодні американці відзначають головне свято для країни – День незалежності США. Рівно 248 років тому, 4 липня 1776 року, представники тринадцяти колоній Великої Британії на території Північної Америки ухвалили документ, який проголошував нову суверенну державу.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Френсіса Скотта Фіцджеральда, „Великий Гетсбі”.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління».

Події у романі «Великий Гетсбі» відбуваються в Америці на початку 20-х років XX століття. Часи «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравого життя. Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, молодик на ім’я Джей Гетсбі — Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те — надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього...

 Бібліотека пропонує книгу Дмитра Синиці „Сяйво Воркути”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Ця книга про події в одному з найбільших таборів радянського союзу – воркутинському таборі-каторзі примусового ув’язнення (Воркутлаг). Автор книги – Дмитро Синиця народився у сталінському таборі, в родині ув’язнених воїнів УПА Дмитра Даниловича та Марії Кіндратівни. Батько автора видання – уродженець Рівненщини. 

У книзі йдеться про 68 днів життя головного героя, політичного в’язня, який пішов на протистояння з системою тиранії, не маючи жодного шансу на виживання. Цю документальну повість автор присвятив своїм батькам. Факти твору підтверджені архівними документами, а також, безпосередніми спогадами. Читаючи книгу ми усі мимоволі проводимо паралель із сучасними подіями. Вбивства, катування, фільтраційні табори… і незламність духу Українців, які запекло боронять свою країну від того ж лютого ворога.

Ця книга змусить людей замислитися, адже вона несе виховне значення, щоб відповісти самому собі на запитання: заради чого я живу.

 Днями фонд нашої бібліотеки поповнився новими книгами від Французький інститут в Україні / Institut français d'Ukraine

Після обробки ці книги можна буде отримати у Відділі художньої літератури.

Читати – це круто!

 Відділ художньої літератури продовжує  відеопроєкт „Літературні ювілеї 2024”.

Третій в цьому році випуск „Аристократка української літератури” присвячений 175-річчю від дня народження Олени Пчілки. Олена Пчілка — одна з тих постатей, яких неможливо оминути на шляху перепрочитування й оновленого розуміння, як саме складався літературний і культурний ландшафт України. І, ясна річ, не лише як мати Лесі Українки. Хоча й у такій ролі Олена Пчілка неабияк вплинула на українську культуру загалом і зокрема на жіночу літературу… Саме її, Олену Пчілку, — і то цілком правомірно — багато десятиліть потому Оксана Забужко назве матір’ю українського націоналізму. І поговоримо ми сьогодні про цю цікаву постать з Надією Вовк, книголюбкою, очільницею читацького клубу „Книжкові посиденьки” у просторі „Дерево мого життя”.

Дивіться цей випуск скоро на нашій сторінці у Фейсбуці та на каналі бібліотеки на Ютюбі.