У зв’язку з надзвичайною ситуацією, що склалася в Україні через поширення Covid-19, організатори міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" повідомили, що переносять його на 26−30 травня 2021 року.
Попри це, багато поціновувачів якісної української літератури вирішили підтримати улюблений фестиваль постами у соціальних мережах і активно продовжують пошуки новинок від українських видавців, аби не порушувати цю чудову традицію.
Представляємо вам кілька новинок художньої літератури.
В центрі сюжету – п’ять братів Данбарів: Метью, Рорі, Генрі, Клейтон і Томмі. Їхня мама померла, а тато – покинув. Але ось минуло одинадцять років і він повернувся. Навіщо? Що йому треба? Він просить, або сини допомогли йому будувати міст.
Погоджується лише один із п’ятьох – Клейтон. Хлопець хоче зрозуміти, що відбулося тоді – 11 років тому. І неймовірними зусиллями батька й сина серед австралійських евкаліптів і рівнин (мов з-під тесала Мікеланджело) постає міст, що красою скидається на Пон-дю-Ґар. От тільки до чого в цій історії скелет змії, кінні перегони та мул на прізвисько Ахіллес?
Автор то переносить нас в непросте минуле сім’ї, то повертає в заплутане теперішнє. Чи дізнаємося ми, чому батько посварився із синами? Чи зможуть вони його пробачити? І що символізує глиняний міст?
Кен Лю – один із найвідоміших авторів в американській літературі. Він є багаторазовим лауреатом премій Nebula, Hugo, World Fantasy, Sidewise та Science Fiction & Fantasy Translation, його ім’я згадувалося серед номінантів на премії Sturgeon та Locus.
Його коротке оповідання "Паперовий звіринець" – перший в історії твір художньої літератури, який за один рік отримав перемогу у трьох престижних преміях Nebula, Hugo і World Fantasy Awards. Кен Лю також переклав у 2015 році роман китайського фантаста Лю Цисіня "Проблема трьох тіл", який став першим перекладним твором, що став переможцем премії Hugo.
Моя бабуся казала, що приготування їжі — це можливість поділитися своєю любов’ю, щастям. Коли вона заливала пахлаву медовим сиропом, пошепки примовляла: "Нехай у всіх, у кого гіркота в серці переважає, доля зміниться на ліпше". Коли посипала чебрецем плов із булгура, заплющувала очі й продовжувала: "Нехай цей чебрець приносить спокій тим, хто його втратив". Їжа приносить щастя лише якщо приготована з душею. Цей щоденний і на перший погляд звичайний процес — додатковий шанс для кожного з нас відчути справжній смак життя.
Попри це, багато поціновувачів якісної української літератури вирішили підтримати улюблений фестиваль постами у соціальних мережах і активно продовжують пошуки новинок від українських видавців, аби не порушувати цю чудову традицію.
Представляємо вам кілька новинок художньої літератури.
В центрі сюжету – п’ять братів Данбарів: Метью, Рорі, Генрі, Клейтон і Томмі. Їхня мама померла, а тато – покинув. Але ось минуло одинадцять років і він повернувся. Навіщо? Що йому треба? Він просить, або сини допомогли йому будувати міст.
Погоджується лише один із п’ятьох – Клейтон. Хлопець хоче зрозуміти, що відбулося тоді – 11 років тому. І неймовірними зусиллями батька й сина серед австралійських евкаліптів і рівнин (мов з-під тесала Мікеланджело) постає міст, що красою скидається на Пон-дю-Ґар. От тільки до чого в цій історії скелет змії, кінні перегони та мул на прізвисько Ахіллес?
Автор то переносить нас в непросте минуле сім’ї, то повертає в заплутане теперішнє. Чи дізнаємося ми, чому батько посварився із синами? Чи зможуть вони його пробачити? І що символізує глиняний міст?
Кен Лю – один із найвідоміших авторів в американській літературі. Він є багаторазовим лауреатом премій Nebula, Hugo, World Fantasy, Sidewise та Science Fiction & Fantasy Translation, його ім’я згадувалося серед номінантів на премії Sturgeon та Locus.
Його коротке оповідання "Паперовий звіринець" – перший в історії твір художньої літератури, який за один рік отримав перемогу у трьох престижних преміях Nebula, Hugo і World Fantasy Awards. Кен Лю також переклав у 2015 році роман китайського фантаста Лю Цисіня "Проблема трьох тіл", який став першим перекладним твором, що став переможцем премії Hugo.
Моя бабуся казала, що приготування їжі — це можливість поділитися своєю любов’ю, щастям. Коли вона заливала пахлаву медовим сиропом, пошепки примовляла: "Нехай у всіх, у кого гіркота в серці переважає, доля зміниться на ліпше". Коли посипала чебрецем плов із булгура, заплющувала очі й продовжувала: "Нехай цей чебрець приносить спокій тим, хто його втратив". Їжа приносить щастя лише якщо приготована з душею. Цей щоденний і на перший погляд звичайний процес — додатковий шанс для кожного з нас відчути справжній смак життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар