Вчора народився Євген Павлович Плужник 
український поет. 
Загинув на Соловках 26 січня 1936 року.

****

Ніч...  а  човен  -  як  срібний  птах!..

(Що  слова,  коли  серце  повне!)

...Не  спіши,  не  лети  по  сяйних  світах,

Мій  малий  ненадійний  човне!

І  над  нами,  й  під  нами  горять  світи...

І  внизу,  і  вгорі  глибини...

О,  який  же  прекрасний  ти,

Світе  єдиний!

****

Мовчи!  Я  знаю.  За  всіма  словами  -

Холодний  смерк,  спустошені  сади...

Це  наша  пристрасть  стала  поміж  нами,

Нас  розлучаючи  назавсігди!

Шалій,  шалій,  від  розпачу  сп'янілий!

Що  розпач  той?  Річ  марна  і  пуста!

...Як  пізно  ми  серця  свої  спинили!

...Як  роз'єднали  рано  ми  вуста!

О,  друже  мій!  Останні  трачу  сили,

В  країні  тій  уявній  живучи,

Де  образ  твій,  утрачений  і  милий,

Де  голос  твій...  Мовчи!

                                                 Мовчи!

                                                       Мовчи!