Друзі, в продовження теми, яку вчора висвітлив на історичній лекції до 85-ої річниці з дня початку Другої світової війни Юрій Офіцинський, пропонуємо вам бібліоквест #впізнайкнигузавідгуками. 

Цього разу – відгуки наших читачів познайомлять вас з двома книжками, автори яких, досліджуючи історію свого роду, відкривають для себе правду – страшну правду – про життя своїх предків та співвітчизників.

Відгук на першу книжку – філософський:

«Усе частіше до рук потрапляють саме такі книги, книги-розвідки, де автор, шукаючи себе, знаходить багато таємниць, які просто ніколи і не стануть нам відомими, якщо не подібні розвідки.

Хороша наснага подумати про власну історію та її білі, червоні, чорні плями».

Щоб полегшити впізнавання цієї книжки наведемо слова її автора з передмови до неї : «Батька не можна підібрати, як одяг, його можна щонайбільше зректися. Але тим самим зректися і себе».

Відгук на другу книжку – конкретний, з багатьма деталями сюжету:

«Шукаючи інформацію про свою матір, авторка, що проживає у Німеччині, знайомиться з історією Східної Європи і розповідає її нам, читачам.

Письменниця знаходить родичів, завдяки яким відкриває для себе Україну, Маріуполь, дізнається про жахи, які чинила радянська влада, і поступово, крок за кроком, відтворює для себе образ найріднішої людини, яку втратила багато років тому.

Читаючи про окупацію Маріуполя німецьким Вермахтом у 1941 році, мимоволі проводиш аналогію з нинішньою російською агресією.

Книга містить велику кількість свідчень очевидців про нелюдські умови життя українців у період між громадянською та Другою світовою війнами у рідній країні, а також про безправне життя, приниження та виснажливу працю примусових робітників у німецьких таборах.

Гадаю, ця, хоч і досить сумна, але дуже прониклива історія нікого не залишить байдужим і змусить задуматися про багато важливих речей».

Тож про які книжки йдеться?