Бібліотека пропонує книгу Єви Лотоцької „Жінка роду мого”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.

Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.

Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.

Єва Лотоцька (Оксана Мазур, нар. 1976 року) — художниця-графік зі Львова, викладає художні дисципліни на кафедрі дизайну в Лісотехнічному університеті України, у вільний час моделює одяг, коли ж є особливе натхнення, пише вірші або прозу. Авторка поетичних збірок «На вістрі місяця», «Реінкарнаційні рефлексії» та «АдДикція» (у співавторстві). Творчість її (літературна і графічна) дуже жіночна, трохи еротизована і з нотками містицизму.