У Львові 8 вересня український режисер, колишній український політв’язень Олег Сенцов презентував двотомник “Хроніка одного голодування” і “4 з половиною кроки”. Ці книжки він написав упродовж 5 років перебування в ув’язненні в Росії, коли був засуджений за обвинуваченням у “створенні та керівництві терористичною групою”, а також “підготовці терористичних актів” в окупованому Росією Криму.
Ці твори автор писав майже п’ять років у в’язниці Росії, куди потрапив у 2014 році, за обвинуваченням у «створенні та керівництві терористичною групою» та «підготовці терористичних актів» в окупованому Криму.
«Хроніка одного голодування» — тюремний щоденник про 145 днів, починаючи з 14 травня 2018 року, які Сенцов тримав голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів. Автор відверто фіксував свій стан, тюремні будні, думки та спостереження. У в’язниці не забороняли писати, і всі знали, що він пише, бо був під пильним наглядом та постійним відеоспостережанням. Сенцов впевнений, що якби знали, що він описує, то скоріш за все вилучили рукопис, але автор спеціально писав нерозбірливим почерком, не проставляв дати, не виділяв абзаци.
«У вязниці не заборонено писати, заборонено писати про в’язницю. Я казав, що пишу сценарій, книжку-фантастику, щоб якось розвіятися. Коли вже був у карцері і голодував писав у відкриту, але дуже маленькими буквами і потоком тексту, і очима важко було за нього зачепитися. Вони брали, дивилися, нічого не могли зрозуміти, таким чином, я написав і зберіг», - каже Сенцов.
До книги «4 з половиною кроки» увійшли 15 оповідань. Це історії з реального життя в’язнів, тюремний побут, зовсім інший світ, який існує лише за гратами.
Сенцов у в’язниці писав російською мовою, але Сергій Осока переклав книги українською, так читач може обрати сам, якою мовою йому краще прочитати. Поки що двотомник вийшов накладом 2 тисячі примірників.
У видавництві Старого Лева кажуть, що відразу після звільнення, як Сенцев розповів про свої рукописи, спланували їх видати і приурочити презентацію до річниці звільнення українських політв’язнів.
«Найбільше часу і роботи витратили на розшифрування почерку Олега, це було важко. Не одна людина була задіяна. Але воно того вартувало. Для мене це дуже енергетичні книжки », – каже головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка.
Немає коментарів:
Дописати коментар