нова книга Галини Пагутяк

 

Авторами цієї зворушливої книжки про галицьке гірське село Залокоть разом із письменницею Галиною Пагутяк, лауреаткою Шевченківської премії є багато її односельців, які творили її кожен по-своєму, то письмово, то усно: Василь Хомин, Тарас Панів, Михайло Пріцак, Василь Фецяк, Мирослав Кропивницький, Дмитро Зубрицький, Іван Фриз, Світлана Рицель, Петро Попадин, а також краєзнавець Зенон Яремко з м. Борислава.

Про автора

Галина Пагутяк – відома українська письменниця, автор безлічі книг як для дітей, так і для дорослих. У своїх творах вона відкриває власну душу і багатий внутрішній світ. Народилася 26 липня 1958 року с. Заколоть Дрогобицького району на Львівщині в родині вчителів.

В дитинстві була дуже завзята і допитлива: завжди брала із бібліотеки книги, читала художні твори, навіть самостійно вчила іноземні мови, користуючись словниками та розмовниками. Дуже хотіла стати археологом, але для цього треба було мати партійний квиток. Після невдалої спроби вступити на філософський факультет, почала писати повість – спогади про 10-й клас. Вислала рукопис у Київ, в Спілку письменників України і отримала запрошення на всеукраїнську нараду молодих авторів. Там їй запропонували публікацію твору, при умові його скорочення вдвічі. Галина не погодилась.

У 18 років втекла з дому до Одеси, у заклад, де готували штукатурів-плиточників. Працювала на Бориславському фарфоровому заводі.

У 1982 р. закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. З 1983 року – член Національної Спілки письменників України.

Дебютувала Галина Василівна у журналі «Дніпро» повістю «Діти» (1981), що, як зізнається авторка, була навіяна снами.

Галина Пагутяк – автор прозових книг: «Господар» (1986), «Потрапити в сад» (1989), «Гірчичне зерно» (1990), «Захід сонця в Урожі» (1993), «Перевал» (1994), «Дукля» (1994), «Книга снів і пробуджень» (1995), «Основа» (1995), «Смітник Господа нашого» (1996), «Радісна пустеля» (1997), «Записки Білого Пташка» (1999), «Біограф Леонтовича» (2001), «Писар Східних Воріт Притулку» (2003), «Королівство» (2005), «Втеча звірів або Новий Бестіарій» (2006), «Слуга з Добромиля» (2006), «Книгоноші з Королівства» (2007), «Лялечка і Мацько» (2008), «Мій Близький і Далекий Схід» (2009), «Урізька готика» (2009), «Потонулі в снігах» (2010), «Зачаровані музиканти» (2010), «Писар Східних Воріт Притулку. Писар Західних Воріт Притулку» (2011), «Сни Юлії і Германа» (2011), «Уріж та його духи» (2012), «Кожен день інший» (2013), «Сентиментальні мандрівки Галичиною» (2014), «Магнат» (2014), «Новий рік у Стамбулі» (2015), «У кожного є бабуся» (2015), «Пан у чорному костюмі з блискучими ґудзиками» (2016), «Гіркі землі» (2016) та інші.

Проза Галини Пагутяк перекладена англійською, німецькою, російською, словацькою і хорватською мовами. Готуються переклади її творів і на інші мови.

Книга «Втеча звірів» здобула 3-тю премію Національного конкурсу «Книга року-2006». 23 травня 2008 році Галина Пагутяк отримала премію «Найкраща книжка 2007 р. за версією «Auction.ua» (за роман «Слуга з Добромиля») у рамках Київського книжкового форуму.

У 2010 році письменниці присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка за роман «Слуга з Добромиля». Двічі лауреат літературної премії «Портал» (2008, 2011) за книги «Книгоноші з Королівства» та «Зачаровані музиканти».

Живе у Львові. Працює в міжнародній організації, що займається справами біженців. Галина Пагутяк обожнює котів. В квартирі разом з нею проживає 5 домашніх улюбленців.