Тосікадзу Кавагуті — сучасний японський письменник, який зачаровує своїм словом та нестандартними сюжетами. Деякі з його творів (зокрема роман «Доки кава не охолоне») були успішно екранізовані.
У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву. Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і… вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі. У кожного свої причини побувати в минулому. Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне…
Для мандрівників у часі є чотири правила:
Правило перше: у минулому можна зустрітися лише з тими людьми, які відвідували кафе.
Правило друге: жодні дії в минулому не змінять теперішнього.
Правило третє: є тільки один стілець, сидячи на якому можна повернутися в минуле, і не можна вставати з цього стільця.
Правило четверте стосується обмеження в часі: зустріч триватиме, доки кава не охолоне.
Так, минуле не змінює теперішнє. Але воно змінює того, хто відправляється в подорож у минуле.
Приваблива ідея роману: усе можна виправити, якщо є час.
Немає коментарів:
Дописати коментар