пʼятницю, 19 лютого 2021 р.

Оксана Забужко та її вибрані есеї

 Есеїстика – мистецтво інтелектуальної зрілості.
Оксана Забужко

Оксана Забужко — видатна українська письменниця, філософиня. Лауреатка Шевченківської премії (2019), а також численних нагород: фундації Антоновичів (2008), ордена княгині Ольги (2009), Angelus (2013). З її ім’ям пов’язують вихід сучасної української літератури на світову арену.
Оксана Забужко у своїх творах звертається до тем національної ідентичності, історичної пам’яті та гендеру. Не чужа для письменниці тема української культури та культури загалом. У 90-роках навіть викладала україністику в трьох університетах США: Пенсільванському, Пітсбурзькому та Гарварді. 
Оксана Забужко та її книги відомі не тільки в Україні, а й поза її межами. Переклади її творів виходили у багатьох країнах: Болгарії, США, Франції, Ірані, Швеції та інших. Загалом її книжки перекладалися понад 20 мовами. Також Оксана Забужко є авторкою «Польових досліджень з українського сексу» – найбільш перекладеного сучасного українського твору Чимало творів письменниці стали мотивами до театральних вистав, лягли в основу сценарії до фільмів, а поезія – поставлена на музику.
Оксана Забужко – одна з небагатьох українських письменників, які живуть на гонорари від написаних книг. Хоча, значна частка доходу – все ж від книг, виданих за кордоном.

Сьогодні ми хочемо презентувати книгу авторки „Планета Полин”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Книги Забужко залишають по собі яскравий післясмак. Ще коли ти їх читаєш, то ловиш думки авторки, перекручуєш їх в своєму мозку, дивишся на них з різних боків і "граєшся" з ними довго після прочитання чергового твору Оксани Стефанівни.
"Планета Полин" - не виключення. Хоч есеї, які увійшли до збірки, були вже раніше опубліковані, проте їх поєднання під обкладинкою однієї книги продукує нові сенси. Авторка таким дещо хронологічно неочікуваним міксом (а тут зібрані твори за останні 20 років) спробувала зобразити нашу епоху, позначену кризою гуманізму. І, мусимо визнати, їй вдалось.
"Планета Полин" поділена на три частини - жіночу, чоловічу та колективну. До кожної увійшли есеї про особистості та події знакові для історії та культури ХХ і початку ХХІ століття.
Забужко знімає шар за шаром закостенілі міфи про них, описує епоху, яка їх оточувала. Це створює для нас картину контексту, в якому вони жили і творили, допомагає подивитись на них справжніх.
Катерина Білокур, Софія Яблонська, Соломія Павличко, Юрій Шевельов, Юрій Покальчук, Леонід Плющ оживають в голові читача. Авторка з деякими із них була добре знайома і навіть приятелювала.
Унікальні для більшості риси цих героїв Забужко зображає як щось саме собою зрозуміле для них. Навіть сьогодні для багатьох з нас слова Соломії Павличко "я зовсім не хочу туди - я хочу, щоб тут було так, як там" є, м'яко кажучи дивними. А якими вони були для України дев'яностих?
Ще одна особливість вищезгаданих героїв, якої сьогодні бракує не лише нашому суспільству, а й світові вцілому - здатність і сміливість протистояти мейнстріму.
У передмові Оксана Забужко так описує жанр, в якому написана ця книга: "Есеїстика це - коли від несподіваного повороту авторської думки тобі зненацька збиває дух. Тоді мусиш відкласти книжку і упакувати собі в голові щойно відкритий зв'язок між речима, якого досі не помічалось".
Отримати книгу можна в нашому відділі.



Немає коментарів:

Дописати коментар