Чергове засідання клубу літературних дебютів „Нові імена”

 

13-го травня відбудеться чергове засідання клубу літературних дебютів.

Знайомимо вас з нашими дебютантами.

Хто така Якубишин Марія? Це дівчина, яка, перш за все і  понад усе любить своїх рідних, особливо маленького брата Степанка, життя у всіх його проявах, природу і людей навколо.

Навчалася на філологічному факультеті УжНУ, завжди була в числі активу факультету, працювала методистом в Обласному методичному центрі культури,  певний час бібліотекарем, наразі викладає українську мову та літературу у   Природничо-гуманітарному  фаховому коледжі ДВНЗ «УжНУ».

Їй подобається класична музика, хоча час від часу може впевнено назвати себе меломанкою, бо нерідко драйвові ритми  підхоплюють і супроводжують її життя. Нещодавно почала захоплюватися психологією…Все життя мріяла малювати, проте, кажуть, словами у неї  виходить краще ніж пензлем).

Обожнює класиків української поезії Ліну Костенко, Василя Симоненка, Миколу Вінграновського та ін.

Насамперед варто сказати, що її життя – дуже цікаве. Вона  не перестає захоплюватися тим, наскільки Бог знає, що робить, яким різнобарвним та багатогранним є життя  у всіх своїх проявах, як раз за разом випробовує на міцність та вчить її всьому і одразу, дає людей, котрими неможливо не захоплюватися, дає сили і натхнення йти вперед. Цінує  справжність у людях, у словах, у вчинках.

Напевно, варто сказати, чому і як Марія  пише. З дитинства вона спостерігала за мамою, коли та писала вірші при світлі лампи. Дівчину заворожував цей процес, в кімнаті створювалася особлива атмосфера і вона хотіла бути як мама. Це були шкільні роки, проте коли Марійці  було 14, мами не стало і вона не могла писати взагалі – тому перші спроби почалися на другому курсі університету, згодом три роки тому у неї знову була тривала перерва після ще однієї непоправної втрати – тата…. 

Та як би не змінювалося наше життя, які б інколи важкі уроки не викладало, дівчина йде по своїй стежці  щирою і відвертою, відкритою для щастя і не тільки, з девізом – маминими напутні словами: «Зумій бути завжди сильною, порядною і щасливою!»

Світлана Тодер.

Уродженка Тур’янської долини, випускниця філологічного факультету УжНУ, педагог-організатор Лінгвістичної гімназії ім. Т.Г. Шевченка, успішний фінансовий консультант, дружина переможця регіонального туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» в номінації «Українська мова та література», молода мама двійко дівчат, серед захоплень якої читання книг та час від часу віршування. Цей опис стосується Світлани Тодер, і хоч поезії вона почала писати ще в шестирічному віці, найактивнішим у її творчості став 2020 рік, протягом якого з-під руки авторки з’явилося 103 вірші. Найкращі з них Світлана публікувала на своїй сторінці у мережі Facebook, а один навіть прозвучав у рубриці «Відгадайте автора» в регіональній телепрограмі 21-го каналу (TV21 Ungvár). Початок цього року у творчому плані хоч і не активний, порівняно з попереднім, але натхнення не бракує, а це головне.

Засідання відбудеться в читальній залі ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка о 17-й. годині.